перелазити

ПЕРЕЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і рідше ПЕРЕЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЛІ́ЗТИ, зу, зеш; мин. ч. перелі́з, ла, ло; док.

1. через що і без дод. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, підніматися по чому-небудь вгору й спускатися вниз на іншу сторону.

Часто Карпо перелазив через тин до Івася гратися (Панас Мирний);

Петруня, з скринькою в руках, перелазить через штахет (С. Васильченко);

Де не можна перескочити, то треба перелізти (Номис);

Люди деруться на гори й ніяк не можуть їх перелізти (Ю. Яновський);

// Переміщатися з однієї сторони якоїсь перепони на іншу, пересуваючись на руках і ногах та припадаючи тулубом до землі, рачкуючи.

Се Митрик, що покинула його мати у сінях, бачачи, що двері у хату відчинені, поліз-поліз, переліз через поріг (Г. Квітка-Основ'яненко);

Іти було ще важче .. І як обережно треба перелізти через місток над бурхливим водопадом! (О. Іваненко);

– Тоді ви ось що, братчики, зверніть праворуч, перелізьте через яр і гребіться на нижній кінець хутора (Григорій Тютюнник);

// Повзучи, перебиратися через якусь перепону (про плазунів та дрібних живих істот, що мають багато ніжок).

Ходив рак сім год по воду, та прийшов додому та став через поріг перелазить, – розлив (Номис);

// Чіпляючись за тин, паркан і т. ін., діставатися на його протилежну сторону (про рослини).

Буйна лоза, немов наперекір усім межам, перелазила через тини, спліталась вусиками з сусідніми лозами (М. Коцюбинський).

2. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, переміщатися, залазити і т. ін. на інше місце.

Віталій пускається в цей хаос попереду, де по трапах, а де й без трапів, перелазить дедалі вище з однієї палуби на другу (О. Гончар);

Я побачив, як останній [директор] переліз на сидіння до шофера, вже коли машина рушила (Ю. Яновський);

// Переміщатися в інше місце, пересуваючись на руках і ногах та припадаючи тулубом до землі, рачкуючи.

Одарка .. хутко помостила подушку до стіни, а піл заслала рядниною. Стара не перелізла – перекотилася на те лігво (Панас Мирний);

// Повзучи, перебиратися в інше місце (про плазунів та дрібних живих істот, що мають багато ніжок).

Погибу Головань безцеремонно посадив біля балагули, бо все боявся, щоб вигодувані табірські воші не перелізли на його по-європейськи пахучу білизну (М. Стельмах);

// перен., ірон. Переходити в наступний клас з низькими оцінками.

Він насилу переліз в третій клас і ніяк не міг рушити далі (І. Нечуй-Левицький);

// перен., зневажл. Змінювати своє соціальне становище, станову приналежність і т. ін.

– Своя ж старшина, що потім у дворянство перелізла, і прибрала їх [землі] до своїх рук!.. (Панас Мирний).

3. З труднощами переходити з одного місця на інше.

Ціла купа обірваного люду валялася попідтинню убогого села. Голодний, холодний і недужий, перелазив з місця на місце, від одного тину до другого (Панас Мирний).

4. у що, в кого. Переміщатися з чогось у середину чого-небудь іншого.

* Образно. Мені здається, я не знаю, А люде справді не вмирають, А перелізе ще живе В свиню абощо, та й живе (Т. Шевченко).

(1) Перелі́зти і т. ін. / переступи́ти (переско́чити і т. ін.) [че́рез] перела́з – скористуватися перелазом.

Юра переліз через перелаз (І. Франко);

Ось він зупинився вже коло Гандзючишиного перелазу; обережно, по-злодійському, переступив його, щоб не тріснула благенька ліса (Г. Косинка).

◇ (2) Че́рез порі́г не перела́зити – перебувати в дитячому віці; бути малим.

Ой, летять же літа! Чи давно це й через поріг не перелазив [син], а тепер он який (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелазити — (поповзом переміщатися) перелізати, переповзати. Словник синонімів Полюги
  2. перелазити — перела́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. перелазити — Перелізати, лізти через; (- плазунів) переповзати; (у кого) Р. перевтілюватися. Словник синонімів Караванського
  4. перелазити — [пеиреилазиетие] -ажу, -зиеш; нак. -аз', -аз'теи Орфоепічний словник української мови
  5. перелазити — -ажу, -азиш і рідше перелізати, -аю, -аєш, недок., перелізти, -зу, -зеш; мин. ч. переліз, -ла, -ло; док. 1》 перех., через що і без додатка. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, підніматися по чому-небудь угору й спускатися вниз на інший бік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перелазити — че́рез порі́г не перела́зити. Перебувати в дитячому віці; бути малим. Ой, летять же літа! Чи давно це й через поріг не перелазив (син), а тепер он який (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
  7. перелазити — ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. Словник синонімів української мови
  8. перелазити — Перела́зити, -ла́жу, -ла́зиш, -ла́зять; -ла́зь, -ла́зьмо, -ла́зьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. перелазити — ПЕРЕЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і рідше ПЕРЕЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЛІ́ЗТИ, зу, зеш; мин. ч. перелі́з, ла, ло; док. 1. перех., через що і без додатка. Словник української мови в 11 томах
  10. перелазити — Перелазити, -жу, -зиш сов. в. перелі́зти, -зу, -зеш, гл. Перелѣзать, перелѣзть, перепалзывать, переползти. А я сюю бистру річку рачки перелізу. Чуб. V. 185. Порота засунені, так я через тин перелізла. Словник української мови Грінченка