1. Словник синонімів української мови

перелазити

ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. бігом); ПЕРЕЇЖДЖА́ТИ (ПЕРЕЇЗДИ́ТИ) (за допомогою засобів пересування); ПЕРЕЛІТА́ТИ (використовуючи літальний апарат або — в розмовнопобутовому мовленні — дуже швидко); ПЕРЕПОВЗА́ТИ, ПЕРЕЛА́ЗИТИ (ПЕРЕЛІЗА́ТИ рідше) (повільно, перев. припадаючи тулубом до землі); ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. через гору); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ (швидко). — Док.: перебра́тися, переда́тися, перепра́витися, перейти́, перебрести́, перебі́гти, переї́хати, перелеті́ти, переповзти́, перелі́зти, перевали́ти, перевали́тися, перехопи́тися. Погейкуючи на корівку, почав (Йонька) перебиратися через шлях і тільки перейшов, як почулося гудіння машин (Григорій Тютюнник); (Лев:) Я, наловивши риби, тільки виплив на плесо душогубкою, — хотів на той бік передатися (Леся Українка); Люди переправлялися на той берег невеличким паромом і на човнах (М. Стельмах); Там був брід, — там річку і перебродили, і возами переїздили (Остап Вишня); "Аби лиш перебігти оце місце... аби лиш перебігти... і все минеться..." — блукали думки в його голові (М. Коцюбинський); Перелітала (Маруся) через лісову багнинку і знову врізувалася в чорну глибину (Г. Хоткевич); Мале воно ще, мале.. Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (М. Стельмах); Легко перескакував (Іван) з каміння на камінчик, перелазив через повалені дерева (М. Коцюбинський); Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину.., перевалювала зі своєю ношею через пагорки (П. Загребельний); Ще хвилина — і він (танк).. перевалиться через насип і.. піде просто на прапороносців (О. Гончар); Трудно нам буде, Луко, через Прут перехопитись у Молдаву, бо й Прут, мабуть, стоїть повний, як по весні (М. Коцюбинський). — Пор. 1. перенестися, 1. перестрибну́ти, 1. перехо́дити.

ПЕРЕПОВЗА́ТИ (переміщатися по якомусь простору, з місця на місце поповзом), ПЕРЕЛА́ЗИТИ (ПЕРЕЛІЗА́ТИ рідше). — Док.: переповзти́, перелі́зти. Козакову доводилось посуватися з своєю групою повільно, ..часто переповзаючи по-пластунському (О. Гончар); Одарка.. піл заслала рядниною. Стара не перелізла — перекотилася на те лігво (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелазити — (поповзом переміщатися) перелізати, переповзати. Словник синонімів Полюги
  2. перелазити — перела́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. перелазити — Перелізати, лізти через; (- плазунів) переповзати; (у кого) Р. перевтілюватися. Словник синонімів Караванського
  4. перелазити — [пеиреилазиетие] -ажу, -зиеш; нак. -аз', -аз'теи Орфоепічний словник української мови
  5. перелазити — -ажу, -азиш і рідше перелізати, -аю, -аєш, недок., перелізти, -зу, -зеш; мин. ч. переліз, -ла, -ло; док. 1》 перех., через що і без додатка. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, підніматися по чому-небудь угору й спускатися вниз на інший бік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перелазити — ПЕРЕЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і рідше ПЕРЕЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЛІ́ЗТИ, зу, зеш; мин. ч. перелі́з, ла, ло; док. 1. через що і без дод. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, підніматися по чому-небудь вгору й спускатися вниз на іншу сторону. Словник української мови у 20 томах
  7. перелазити — че́рез порі́г не перела́зити. Перебувати в дитячому віці; бути малим. Ой, летять же літа! Чи давно це й через поріг не перелазив (син), а тепер он який (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
  8. перелазити — Перела́зити, -ла́жу, -ла́зиш, -ла́зять; -ла́зь, -ла́зьмо, -ла́зьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. перелазити — ПЕРЕЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і рідше ПЕРЕЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЛІ́ЗТИ, зу, зеш; мин. ч. перелі́з, ла, ло; док. 1. перех., через що і без додатка. Словник української мови в 11 томах
  10. перелазити — Перелазити, -жу, -зиш сов. в. перелі́зти, -зу, -зеш, гл. Перелѣзать, перелѣзть, перепалзывать, переползти. А я сюю бистру річку рачки перелізу. Чуб. V. 185. Порота засунені, так я через тин перелізла. Словник української мови Грінченка