перемелений
ПЕРЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до перемоло́ти.
Перед тим як рушити далі, він збігав за фуфайкою, кинутою під колеса, і, повернувшись, пхнув під сидіння вже не суху одежину, а щось зовсім не схоже на неї – пуд перемеленої колесами багнюки (О. Гончар);
Село по вуха потонуло в грязюці, перемеленій на вулицях тракторами, й мерзлякувато куталося в дими, що клубилися поміж хатами (Р. Федорів);
// у знач. прикм.
Подумав [Мирон], що не вистачить у нього хліба й до посту. Треба, щоб жінка підмішувала в муку перемелене кукурудзиння (М. Стельмах);
// переме́лено, безос. пред.
– Скільки вже їх [бійців] перебито, скільки перемелено, а вони все йдуть і йдуть. Падає сотня, а родить тисячу (О. Гончар);
Усе було переговорено, перегарикано, перемелено на жорнах досади (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- перемелений — переме́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перемелений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемолоти. || у знач. прикм. || перемелено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перемелений — Переме́лений і перемо́лотий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перемелений — ПЕРЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемоло́ти; // у знач. прикм. Подумав [Мирон], що не вистачить у нього хліба й до посту. Треба, щоб жінка підмішувала в муку перемелене кукурудзиння (Стельмах, II, 1962, 42); // переме́лено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах