1. Словник української мови в 11 томах

перемелений

ПЕРЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемоло́ти;

//

у знач. прикм. Подумав [Мирон], що не вистачить у нього хліба й до посту. Треба, щоб жінка підмішувала в муку перемелене кукурудзиння (Стельмах, II, 1962, 42);

// переме́лено,

безос. присудк. сл. — Скільки вже їх [бійців] перебито, скільки перемелено, а вони все йдуть і йдуть. Падає сотня, а родить тисячу (Гончар, II, 1959, 364).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемелений — переме́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перемелений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемолоти. || у знач. прикм. || перемелено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перемелений — ПЕРЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перемоло́ти. Перед тим як рушити далі, він збігав за фуфайкою, кинутою під колеса, і, повернувшись, пхнув під сидіння вже не суху одежину, а щось зовсім не схоже на неї – пуд перемеленої колесами багнюки (О. Словник української мови у 20 томах
  4. перемелений — Переме́лений і перемо́лотий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)