переметний
ПЕРЕМЕ́ТНИЙ, ПЕРЕМІ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до переме́т².
Переметна перепона.
2. Який перекидається через сідло або плече.
Виводили [козаки] із стайні коней й, сідлаючи їх, в'ючили переметними сумами й торбами (Д. Мордовець).
3. спец. Який розміщується між протилежними, роз'єднаними простором, сторонами.
Льодовики другого порядку або звислі .. до долин не доходять .. Такі льодовики розміщуються на протилежних схилах гори і з'єднуються на її гребені, – тоді утворюється переметний льодовик (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переметний — переме́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- переметний — -а, -е. 1》 Прикм. до перемет II. 2》 Який перекидається через сідло або плече. 3》 спец. Який розміщується між протилежними, роз'єднаними простором сторонами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переметний — ПЕРЕМЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до переме́т². 2. Який перекидається через сідло або плече. Виводили [козаки] із стайні коней й, сідлаючи їх, в’ючили переметними сумами й торбами (Морд., І, 1958, 143). 3. спец. Словник української мови в 11 томах