переметний
ПЕРЕМЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до переме́т².
2. Який перекидається через сідло або плече.
Виводили [козаки] із стайні коней й, сідлаючи їх, в’ючили переметними сумами й торбами (Морд., І, 1958, 143).
3. спец. Який розміщується між протилежними, роз’єднаними простором, сторонами.
Льодовики другого порядку або звислі.. до долин не доходять.. Такі льодовики розміщуються на протилежних схилах гори і з’єднуються на її гребені, — тоді утворюється переметний льодовик (Курс заг. геол., 1947, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переметний — переме́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- переметний — -а, -е. 1》 Прикм. до перемет II. 2》 Який перекидається через сідло або плече. 3》 спец. Який розміщується між протилежними, роз'єднаними простором сторонами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переметний — ПЕРЕМЕ́ТНИЙ, ПЕРЕМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до переме́т². Переметна перепона. 2. Який перекидається через сідло або плече. Виводили [козаки] із стайні коней й, сідлаючи їх, в'ючили переметними сумами й торбами (Д. Мордовець). 3. спец. Словник української мови у 20 томах