перемивати

ПЕРЕМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що.

1. Мити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Циганки, певне, доміркувалися, чого вона пішла за ними, бо в першому ж селі вони одвели її до заможного булгарина [болгарина], який найняв Соломію перемивати вовну (М. Коцюбинський);

По обіді вона перемивала масло, перебирала крашанки, солила сир (Л. Яновська);

Уляна перемила теплою водою ложки, поклала проти сонця сушитися (Григорій Тютюнник).

2. Мити ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Як навісна, вона кидається то до чайника, чи не поспів ще чай, то стакани перемиває, бо на денці щось чорніє таке (Панас Мирний).

◇ (1) Перемива́ти (ми́ти, переме́лювати, перетира́ти і т. ін.) / переми́ти (перемоло́ти, перете́рти і т. ін.) [усі́] кісточки́ (кістки́) кому, кого, чиї і без дод. – займатися пересудами, обмовляти кого-небудь.

Від одного того, що з ним сиджу на очах у всіх, не по собі робиться, всі дивляться, хоч провались з сорому, будуть кісточки потім перемивати (А. Хижняк);

Федір пішов на квартиру.., люди мили та перемивали всім Покришням кістки, а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький);

Вже вони встигли перемити кісточки коханці якогось дивізійного начальника (О. Гончар);

Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець);

– От візьми подивись, якими наші баби стали. То раніше зберуться – усі кісточки одна одній перемиють, усі брехні в одне рядно стягнуть, за яйце одна одній очі видряпає (М. Стельмах);

І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона перетирала усі кісточки .. його, – так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою! (Панас Мирний);

– Баба поки не перемиє кісточки всій Тернівці, не одпустить (І. Григурко);

– Перемелюєте мої кісточки? – сказав [шеф-кухар] незлобивим баском і опромінив хлопців таким добрим, батьківським усміхом, що їм від сорому позаціплювало (Ю. Бедзик).