1. Словник української мови в 11 томах

перемивати

ПЕРЕМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех.

1. Мити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Циганки, певне, доміркувалися, чого вона пішла за ними, бо в першому ж селі вони одвели її до заможного булгарина [болгарина], який найняв Соломію перемивати вовну (Коцюб., І, 1955, 373);

По обіді вона перемивала масло, перебирала крашанки, солила сир (Л. Янов., І, 1959, 216);

Уляна перемила теплою водою ложки, поклала проти сонця сушитися (Тют., Вир, 1964, 237).

Перемива́ти (переми́ти) до кісто́к (сугло́бів і т. ін.) — те саме, що Кістки́ перемива́ти (переми́ти) ( див. кі́стка).

Зійдеться три-чотири десятки купільчан, покурять, поплещуть язиками, перемиють винних і невинних до всіх суглобиків (Рудь, Гомін.., 1959, 43).

2. Мити ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Як навісна, вона кидається то до чайника, чи не поспів ще чай, то стакани перемиває, бо на денці щось чорніє таке (Мирний, III, 1954, 245).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемивати — перемива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перемивати — див. мити Словник синонімів Вусика
  3. перемивати — -аю, -аєш, недок., перемити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Мити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 2》 Мити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перемивати — ПЕРЕМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що. 1. Мити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Циганки, певне, доміркувалися, чого вона пішла за ними, бо в першому ж селі вони одвели її до заможного булгарина [болгарина]... Словник української мови у 20 томах
  5. перемивати — перемива́ти (ми́ти) / переми́ти (усі) кісточки́ (кістки́) кому, кого, чиї і без додатка. Займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Проте жінки якось одразу облишили перемивати кісточки дружині колгоспного бухгалтера (М. Фразеологічний словник української мови
  6. перемивати — Перемива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. перемити, -мию, -єш, гл. Перемывать, перемыть. Миски перемила. Кв. Словник української мови Грінченка