перепадати

ПЕРЕПАДА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕПА́СТИ, аде́, док.

1. перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади).

Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Леся Українка);

За кілька днів вітри вивіяли вологу, якої із зими було малувато, бо сніги перепадали невеликі (Григорій Тютюнник);

Було се ранком, – ранок славний, ясний, пахучий: уночі дощ перепав (Марко Вовчок);

// Траплятися час від часу, зрідка бувати (про природні явища).

Коли ж скінчилися дощі, стали морози перепадати, заслабла знов наша баба (Грицько Григоренко).

2. кому. Ставати чиєюсь власністю, переходити в чиєсь користування.

Пан йому дякував за добрі порядки. Перепадала Серединському не одна зайва копійка (І. Нечуй-Левицький);

Йому добре служити в пана: і гроші має, і хліба перепадає йому чимало (М. Коцюбинський);

// розм. Те саме, що дістава́тися 5.

Микита звик до вбогої долі сирітської, .. забувся лічити ті стусани, що перепадали йому від дядини та дітей її (Л. Яновська);

[Молодиця:] Я оце недавно загледіла, як летів він за селом на коні битим шляхом. [Козак:] Злякався, мабуть, щоб і йому не перепало, як розкаже усе Мар'яна (С. Васильченко).

3. розм. Падаючи, переміщатися з одного місця в інше (про воду, рідину взагалі).

Уже надходила осінь, води у Дніпрі ставало дедалі більше – вона з глухим гулом перепадала крізь відкриті щити (С. Голованівський).

◇ (1) На хліб перепада́є / перепаде́ – є, буде якийсь мізерний заробіток.

– Піду до кого або хто покличе [попрати] – може, хоч на хліб перепаде! (Панас Мирний);

(2) Перепада́ти / перепа́сти на хліб кому і без дод., безос. – мати мізерний заробіток.

– Піду до кого або хто покличе [попрати] – може, хоч на хліб перепаде (Панас Мирний);

(3) Перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці, на галушки́ і т. ін.) кому і без дод., безос. – діставатися, попадати від кого-ебудь за якусь провину.

Звісно, найбільше при тих переговорах [сина і дружини] перепадало на горіхи старому Трацькому (І. Франко);

Іноді мені обридала служба, і я кидав все і завіювався куди-небудь в повіт тижнів на два і більше; часом сходило це мені з рук, а часом перепадало на горіхи (з мемуарної літ.);

Сашко подумав, що Гені таки справді перепаде на горіхи. Йому стало навіть жаль цього товстого хлопця... (Д. Ткач);

Вітька час від часу позирає на зачинені двері. Стукати він боїться, бо якщо дома лишилась Юркова сестра Настя, то Вітьці перепаде на горіхи: Настя сердита (О. Сизоненко);

– Та що це ви, Прокопе... А то дійсно заробите від мене, – виправдувалась Віра. – О-о, я ж казав тобі, Ілюша, що од цієї ланкової легко може перепасти й на галушки (А. Хорунжий);

– Ой гляди, дівчино, перепаде тобі на бублики .. Ти ж знаєш вдачу нашої попаді: все шкварчить, наче яєчня на сковороді (М. Стельмах);

(4) Перепада́ти / перепа́сти у кише́ню кому і без дод. – мати грошовий прибуток.

– Радий, бач, що взяли [на роботу], – каже один. – Еге, – каже другий, – показний, бач .. Та це й прохарчиться він, і в кишеню перепаде (А. Тесленко);

(5) Перепа́ло / перепаде́ бере́зової ка́ші кому:

а) когось відшмагали, побили різками;

б) когось добре відчитали, полаяли.

Борисенко співчутливо подивився на Безсмертного. Тільки різні заяви і настирливі нагадування Киселя примусили Борисенка взятись за Безсмертного, бо інакше йому ще більше могло перепасти березової каші (М. Стельмах).