перепадати

ПЕРЕПАДА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕПА́СТИ, аде́, док.

1. перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади).

Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Л. Укр., III, 1952, 483);

За кілька днів вітри вивіяли вологу, якої із зими було малувато, бо сніги перепадали невеликі (Тют., Вир, 1964, 73);

Було се ранком, — ранок славний, ясний, пахучий: уночі дощ перепав (Вовчок, І, 1955, 252);

// Траплятися час від часу, зрідка бувати (про природні явища).

Коли ж скінчилися дощі, стали морози перепадати, заслабла знов наша баба (Григ., Вибр., 1959, 321).

2. кому. Ставати чиєюсь власністю, переходити в чиєсь користування.

Пан йому дякував за добрі порядки. Перепадала Серединському не одна зайва копійка (Н.-Лев., І, 1956, 157);

Йому добре служити в пана: і гроші має, і хліба перепадає йому чимало (Коцюб., І, 1955, 60);

Селян з кріпаччини випустили і дали декому з них земельні наділи. Такий земельний наділ.. перепав і моєму дідові (Україна.., І, 1960, 8);

// розм. Те саме, що дістава́тися 5.

Микита звик до вбогої долі сирітської,.. забувся лічити ті стусани, що перепадали йому від дядини та дітей її (Л. Янов., І, 1959, 304);

[Мирон:] Таке ваше генеральське діло. Або груди в орденах, або морда в синяках. Правда, вашому брату синяків мало ставлять, більше нам перепадає, як завжди (Корн., II, 1955, 18);

[Молодиця:] Я оце недавно загледіла, як летів він за селом на коні битим шляхом. [Козак:] Злякався, мабуть, щоб і йому не перепало, як розкаже усе Мар’яна (Вас., III, 1960, 52).

◊ Перепада́ти (перепа́сти) на горі́хи (гости́нці і т. ін.) кому — одержувати покарання, страждати від чого-небудь.

Звісно, найбільше при тих переговорах перепадало на горіхи старому Трацькому, в два огні поставленому між двома такими енергічними [енергійними] натурами, як син і жінка (Фр., III, 1950, 379);

Вже бачив [Потопальський], що йому перепаде на гостинці за таке самоуправство (Збан., Сеспель, 1961, 33);

Перепа́ло (перепаде́ і т. ін.) бере́зової ка́ші кому: а) когось відшмагали, побили різками;

б) когось добре відчитали, полаяли.

Борисенко співчутливо подивився на Безсмертного. Тільки різні заяви і настирливі нагадування Киселя примусили Борисенка взятись за Безсмертного, бо інакше йому ще більше могло перепасти березової каші (Стельмах, Правда.., 1961, 360).

3. розм. Падаючи, переміщатися з одного місця в інше (про воду, рідину взагалі).

Уже надходила осінь, води у Дніпрі ставало дедалі більше — вона з глухим гулом перепадала крізь відкриті щити (Голов., Тополя.., 1965, 89);

*Образно. У них [капіталістів Заходу] одна думка: як би іскри нашого пожару не перепали на їхні покрівлі (Ленін, 35, 1973, 311).