перепалка

ПЕРЕПА́ЛКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що перестрі́лка.

Маковей був у різних перепалках, але зараз йому здавалося, що він уперше оце потрапив під такий обстріл (О. Гончар);

Вночі перепалку вели ми коротку: Ходили в розвідку, взяли “язика” (І. Нехода).

2. перен. Запекла галаслива суперечка; сварка.

Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить; І перепалка закипіла, Одна другу хотіла бить (І. Котляревський);

В камері, що занадто рано проснулася, клекотіла перепалка, відчувався якийсь скандал (І. Багряний);

В диспуті Лебідь брав пасивну участь. Протягом усієї гарячої перепалки між Шафоростом і Надією він сидів спокійно, з іронічною посмішкою, ніби все те, про що сперечалися, йому вже давно відоме (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепалка — перепа́лка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перепалка — -и, ж., розм. Те саме, що перестрілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепалка — Гризня, звада, лайка, свара, сварка, суперека, суперечка, чвара, чвари, див. перекір, склока Словник чужослів Павло Штепа
  4. перепалка — ПЕРЕСТРІ́ЛКА, ПЕРЕПА́ЛКА розм. То гуркотів не грім — десь серед лісу спалахнула перестрілка (Ю. Бедзик); Вночі перепалку вели ми коротку: Ходили в розвідку, взяли "язика" (І. Нехода). Словник синонімів української мови
  5. перепалка — ПЕРЕПА́ЛКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що перестрі́лка. Маковей був у різних перепалках, але зараз йому здавалося, що він уперше оце потрапив під такий обстріл (Гончар, III, 1959, 363); Вночі перепалку вели ми коротку: Ходили в розвідку, взяли "язика" (Нех. Словник української мови в 11 томах