перепалка
ПЕРЕПА́ЛКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що перестрі́лка.
Маковей був у різних перепалках, але зараз йому здавалося, що він уперше оце потрапив під такий обстріл (Гончар, III, 1959, 363);
Вночі перепалку вели ми коротку: Ходили в розвідку, взяли "язика" (Нех., Під.. зорею, 1950, 92).
◊ Потрапля́ти в перепа́лку (перепа́лки) — опинятися в скрутному становищі.
Молодший лейтенант Теличко був ветеран,.. з ним Сагайда не раз потрапляв у скрутні перепалки (Гончар, III, 1959, 335);
Он Беккі не сміялася так з Тома Сойєра, хоч той потрапляв у куди складніші перепалки (Чаб., Катюша, 1960, 127).
2. перен. Запекла галаслива суперечка; сварка.
Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить; І перепалка закипіла, Одна другу хотіла бить (Котл., І, 1952, 246);
В диспуті Лебідь брав пасивну участь. Протягом усієї гарячої перепалки між Шафоростом і Надією він сидів спокійно, з іронічною посмішкою, ніби все те, про що сперечалися, йому вже давно відоме (Баш, Надія, 1960, 129).
Значення в інших словниках
- перепалка — перепа́лка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- перепалка — -и, ж., розм. Те саме, що перестрілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перепалка — Гризня, звада, лайка, свара, сварка, суперека, суперечка, чвара, чвари, див. перекір, склока Словник чужослів Павло Штепа
- перепалка — ПЕРЕПА́ЛКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що перестрі́лка. Маковей був у різних перепалках, але зараз йому здавалося, що він уперше оце потрапив під такий обстріл (О. Гончар); Вночі перепалку вели ми коротку: Ходили в розвідку, взяли “язика” (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах
- перепалка — ПЕРЕСТРІ́ЛКА, ПЕРЕПА́ЛКА розм. То гуркотів не грім — десь серед лісу спалахнула перестрілка (Ю. Бедзик); Вночі перепалку вели ми коротку: Ходили в розвідку, взяли "язика" (І. Нехода). Словник синонімів української мови