перепечений
ПЕРЕПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до перепекти́.
Він поправив свій, сонцем перепечений картуз (М. Стельмах).
2. у знач. прикм. Який довго пікся, смажився.
Положив [Пищимуха] його [стегно качки] на тарілку і почав ложкою картоплі набирати та зверху смачним перепеченим жиром з-під качки заливати (Панас Мирний);
// перев. зі сл. уби, уста. Який засмаг, пошерх і т. ін.
– То, може, тобі водички? – повторює Мар'ян. – Як хочеш, Мар'яне, – куточками перепечених уст жалісно усміхається йому Фросина (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перепечений — перепе́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перепечений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перепекти. 2》 у знач. прикм. Який довго пікся, смажився. || перев. із сл. губи, уста. Який засмаг, пошерх і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перепечений — ПЕРЕПЕ́ЧЕНИЙ, а. е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепекти́. Він поправив свій, сонцем перепечений картуз (Стельмах, Правда.., 1961, 470). 2. у знач. прикм. Який довго пікся, смажився. Словник української мови в 11 томах