1. Словник української мови в 11 томах

перепечений

ПЕРЕПЕ́ЧЕНИЙ, а. е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепекти́.

Він поправив свій, сонцем перепечений картуз (Стельмах, Правда.., 1961, 470).

2. у знач. прикм. Який довго пікся, смажився.

Положив [Пищимуха] його [стегно качки] на тарілку і почав ложкою картоплі набирати та зверху смачним перепеченим жиром з-під качки заливати (Мирний, IV, 1955, 364);

// перев. із сл. губи, уста. Який засмаг, пошерх і т. ін.

— То, може, тобі водички? — повторює Мар’ян. — Як хочеш, Мар’яне, — куточками перепечених уст жалісно усміхається йому Фросина (Стельмах, І, 1962, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепечений — перепе́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перепечений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перепекти. 2》 у знач. прикм. Який довго пікся, смажився. || перев. із сл. губи, уста. Який засмаг, пошерх і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепечений — ПЕРЕПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перепекти́. Він поправив свій, сонцем перепечений картуз (М. Стельмах). 2. у знач. прикм. Який довго пікся, смажився. Словник української мови у 20 томах