переплетення
ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. перепліта́ти і перепліта́тися.
Як небагато хто з його сучасників, він [Є. Плужник] умів розкрити (хай і в досить обмеженій сфері) живе й суперечливе переплетення різноманітних, полярних почуттів і станів свідомості (з наук. літ.).
2. Те, що переплетене, сплетене між собою.
Все в цьому – на перший погляд хаотичному – переплетенні труб було йому знане, зрозуміле (С. Журахович);
Ти вмієш виділять істотне у переплетенні подій (П. Тичина).
△ (1) Чотириста́лкове перепле́тення – перепле́тення двох сталок правого крутіння і двох сталок лівого крутіння через дві сталки (2/2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переплетення — перепле́тення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- переплетення — -я, с. 1》 Дія за знач. переплітати і переплітатися. 2》 Те, що переплетене, сплетене між собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переплетення — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн. Словник синонімів української мови
- переплетення — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перепліта́ти і перепліта́тися. Дві третини XX століття, що минули, ще більше посилили переплетення капіталів імперіалістичних країн, а, отже, і суперництво між ними (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах