переплетення
перепле́тення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переплетення — -я, с. 1》 Дія за знач. переплітати і переплітатися. 2》 Те, що переплетене, сплетене між собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переплетення — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перепліта́ти і перепліта́тися. Як небагато хто з його сучасників, він [Є. Плужник] умів розкрити (хай і в досить обмеженій сфері) живе й суперечливе переплетення різноманітних... Словник української мови у 20 томах
- переплетення — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн. Словник синонімів української мови
- переплетення — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перепліта́ти і перепліта́тися. Дві третини XX століття, що минули, ще більше посилили переплетення капіталів імперіалістичних країн, а, отже, і суперництво між ними (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах