переплетіння
ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с.
1. Те саме, що перепле́тення 2.
Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (В. Козаченко);
Кохання – надто тонке переплетіння моральних естетичних почуттів (з газ.).
2. Взаємне розташування ниток у тканинах, трикотажі і т. ін.
Тканини виготовлені переплетінням, еластичніші і міцніші, ніж полотняні (з наук.-попул. літ.);
В народному орнаменті впродовж тисячоліть шліфувалась і вдосконалювалась пластична мова кольору та ліній, гармонійність і виразність переплетінь, символіка образів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переплетіння — переплеті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- переплетіння — -я, с. 1》 розм. Те саме, що переплетення 2). 2》 Взаємне розташування ниток у тканинах, трикотажі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переплетіння — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн. Словник синонімів української мови
- переплетіння — ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. розм. Те саме, що перепле́тення 2. Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (Коз. Словник української мови в 11 томах