переплетіння
ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с.
1. розм. Те саме, що перепле́тення 2.
Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (Коз., Сальвія, 1959, 70);
У складній ситуації, переплетінні новаторства і косності, винахідництва і застою думки, сміливості і боягузтва, комуністам цеху доводиться настійно вести свою лінію (Вол., Дні.., 1958, 164);
А скільки було написано і не друкувалось [до революції], гинуло, коли не в огні поліцейських каральних заходів, то просто — у вирі часу й складних переплетіннях життя (Ле, В снопі.., 1960, 328).
2. Взаємне розташування ниток у тканинах, трикотажі і т. ін.
З метою поліпшення якості виробів.. на комбінаті встановлено 12 котонних машин, на яких виробляються високоякісні жіночі панчохи з капронового шовку, що мають переплетіння, яке не дозволяє ниткам розпускатися (Роб. газ., 24.XI 1964, 4).
Значення в інших словниках
- переплетіння — переплеті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- переплетіння — -я, с. 1》 розм. Те саме, що переплетення 2). 2》 Взаємне розташування ниток у тканинах, трикотажі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переплетіння — ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. Те саме, що перепле́тення 2. Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (В. Словник української мови у 20 томах
- переплетіння — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн. Словник синонімів української мови