1. Словник української мови у 20 томах

переривчасто

ПЕРЕРИ́ВЧАСТО.

Присл. до перери́вчастий.

Хлопчик .. переривчасто дихав (О. Копиленко);

Ультразвуки, що їх переривчасто посилають тварини [кажани], добре відбиваються від предметів, які трапляються їм на шляху (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переривчасто — перери́вчасто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. переривчасто — Присл. до переривчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переривчасто — ПЕРЕРИ́ВЧАСТО. Присл. до перери́вчастий. Хлопчик.. переривчасто дихав (Коп., Земля.., 1957, 51). Словник української мови в 11 томах