переривчасто
ПЕРЕРИ́ВЧАСТО. Присл. до перери́вчастий.
Хлопчик.. переривчасто дихав (Коп., Земля.., 1957, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переривчасто — перери́вчасто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- переривчасто — Присл. до переривчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переривчасто — ПЕРЕРИ́ВЧАСТО. Присл. до перери́вчастий. Хлопчик .. переривчасто дихав (О. Копиленко); Ультразвуки, що їх переривчасто посилають тварини [кажани], добре відбиваються від предметів, які трапляються їм на шляху (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах