перерубувати

ПЕРЕРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Рубаючи, розтинати навпіл, на частини; розрубувати.

– Сокири зробити такі, щоб перерубувати супротивника, як дровину (А. Хижняк);

Булат-молодець вихватив [вихопив] саблю [шаблю] і перерубав надвоє собаку (з казки);

Блискавкою бистрої шаблі Пампушка відтяв коня від інших, перерубавши сплетені гриви (О. Ільченко);

* Образно. Уляна перерубала їхню змову поглядів різким кивком очей: – Питаю тебе, чого прийшла? (Григорій Тютюнник).

2. Рубати, розрубувати всіх, багатьох або усе, багато чого-небудь.

Радіонові треба п'ятнадцять штук, але не завадило б і запасних дві-три, доведеться кілька штук перерубувати (Б. Харчук);

// Убивати чи ранити різальною холодною зброєю всіх, багатьох.

Та в цю мить догнали вороги .. Він [воїн] усіх п'ятьох перерубав (П. Воронько).