перерубувати

ПЕРЕРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Рубаючи, розтинати навпіл, на частини; розрубувати.

— Сокири зробити такі, щоб перерубувати супротивника, як дровину (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 434);

Булат-молодець вихватив саблю [шаблю] і перерубав надвоє собаку (Укр.. казки, легенди.., 1957, 66);

Блискавкою бистрої шаблі Пампушка відтяв коня від інших, перерубавши сплетені гриви (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 55);

*Образно. Уляна перерубала їхню змову поглядів різким кивком очей: — Питаю тебе, чого прийшла? (Тют., Вир, 1964, 455).

2. Рубати, розрубувати всіх, багатьох або усе, багато чого-небудь;

// Убивати чи ранити ріжучою холодною зброєю всіх, багатьох.

Та в цю мить догнали вороги.. Він [воїн] усіх п’ятьох перерубав (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перерубувати — переру́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перерубувати — див. рубати Словник синонімів Вусика
  3. перерубувати — -ую, -уєш, недок., перерубати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Рубаючи, розтинати навпіл, на частини; розрубувати. 2》 Рубати, розрубувати всіх, багатьох або все, багато чого-небудь. || Убивати чи ранити ріжучою холодною зброєю всіх, багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перерубувати — ПЕРЕРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Рубаючи, розтинати навпіл, на частини; розрубувати. – Сокири зробити такі, щоб перерубувати супротивника, як дровину (А. Словник української мови у 20 томах
  5. перерубувати — Перерубувати, -бую, -єш сов. в. переруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Перерубывать, перерубить. Словник української мови Грінченка