1. Словник української мови у 20 томах

переселення

ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. пересели́ти, переселя́ти і пересели́тися, переселя́тися.

Вже коли Руденки виберуться, то Ліщинська мене прокляне, її ніхто не може впевнити, що я в переселенні її квартирантів ні сном, ні духом не винувата (Леся Українка);

Дід Григорій був не балакучий .. Особливо помітним стало це після його невдалого переселення на Далекий Схід у 1907 році (О. Довженко).

(1) Вели́ке пересе́лення наро́дів, іст. – пересування германських, сарматських, слов'янських та інших племен у II–VII ст., що сприяло падінню Римської імперії і формуванню романських, германських та слов'янських народностей.

Розглядуваний період [II ст. н. ери], що збігається з подіями, відомими в історії під назвою великого переселення народів, належить до числа найбурхливіших епох, сповнених збройними сутичками, в яких брали участь і східні слов'яни (з наук. літ.);

(2) Пересе́лення наро́дів, іст., екон. – пересування великої кількості людей на значні відстані.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Переселення — Переселе́ння іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. переселення — -я, с. Дія за знач. переселити, переселяти і переселитися, переселятися. Переселення народів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переселення — Пересе́лення, -ння; -се́лення, -се́лень і -се́леннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. переселення — ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ (зміна місця проживання); ПЕРЕЇ́ЗД (за допомогою засобів пересування, з майном); ВИ́ЇЗД, ЕМІГРА́ЦІЯ (в чужу країну); В'ЇЗД (УЇЗД), ІММІГРА́ЦІЯ (з іншої країни на постійне проживання); ВИ́ВІД іст. (селян на інші землі). Словник синонімів української мови
  5. переселення — ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. пересели́ти, переселя́ти і пересели́тися, переселя́тися. Вже коли Руденки виберуться, то Ліщинська мене прокляне, її ніхто не може впевнити, що я в переселенні її квартирантів ні сном, ні духом не винувата (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. переселення — рос. переселение переміщення громадян з густонаселених у малонаселені райони країни на постійне проживання, що проводиться згідно з державним планом. Eкономічна енциклопедія
  7. переселення — Переселення, -ня с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11. Словник української мови Грінченка