пересувати
ПЕРЕСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУ́НУТИ, ну, неш, док.
1. що. Сунучи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце.
Він напружує всі свої сили, починає відсувати, пересувати, перевертати меблі (І. Франко);
Добродій .. то пересовує високу шапку з лівого вуха на праве, то насовує її на потилицю (М. Коцюбинський);
Десь на другому поверсі прибиральниці пересовували в класах парти (О. Донченко);
Селянин пильно стежив за рукою Аркадія Павловича, що пересувала по блискучому важелю з діленнями такий же блискучий хомутик (А. Шиян);
Вломив хліба – чого ж би до хліба? – Заглянув у мисник, пересунув горщичок, пошарив на лаві – нема нічого (А. Тесленко).
2. що. Змінювати що-небудь якимсь чином.
Коректувальники в стереотруби побачать своїх, – і по своїх артилеристи не будуть стріляти: їм же зовсім просто пересунути попадання на один-два квадрати вбік... (Ю. Смолич);
Пересунути наголос;
// Змінювати місце розташування чого-небудь якимсь чином.
– От хутірська земля по цей же бік хуторів, уся од слободи, а обухівська – .. за хуторами. І щоб же пересунути їхні наділи туди, а обухівські – по цей бік хуторів (А. Головко).
3. розм. Переходити з одного місця на інше, змінювати місце свого перебування.
* Образно. Вони сподівалися, що незабаром його добро пересуне у їх крамниці (Панас Мирний).
4. тільки док., безос., з прийм. за, у сполуч. з кільк. числ., рідко. Перейти за межу певного віку.
Йому теж уже давненько за п'ятдесят пересунуло (Яків Баш).
(1) Ле́две (ледь, наси́лу, че́рез си́лу) пересува́ти (пересо́вувати) но́ги (нога́ми) – іти, рухатися повільно, з трудом.
Заклавши руки за спину й згорбившись, Лагунський повільно, ледве пересуваючи ногами, походжав вуличкою (Г. Коцюба);
Ішов якийсь перехожий каліка. Сухий, страшний, ледве ногами пересовує, а йде (Панас Мирний);
Ще до вечора Ярина була вкрай знеможена, ледь пересувала ноги (С. Скляренко);
Люди насилу пересували ноги, коні хиталися від утоми (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- пересувати — пересува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пересувати — Переміщати, совати, (меблі) рухати, переставляти; (ноги) переступати чим. Словник синонімів Караванського
- пересувати — -аю, -аєш і пересовувати, -ую, -уєш, недок., пересунути, -ну, -неш, док. 1》 перех. Сунучи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце. 2》 перех. Змінювати що-небудь якимсь чином. Пересунути наголос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пересувати — Пересува́ти, -ва́ю, -ва́єш; пересу́нути, -су́ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пересувати — РУ́ХАТИ (змінювати положення кого-, чого-небудь внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ВОРУШИ́ТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ВОЗИ́ТИ, ПОДАВА́ТИ, ДВИ́ГАТИ розм. Словник синонімів української мови
- пересувати — ПЕРЕСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. перех. Сунучи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце. Він напружує всі свої сили, починає відсувати, пересувати, перевертати меблі (Фр. Словник української мови в 11 томах
- пересувати — Пересува́ти, -ваю, -єш сов. в. пересунути, -ну, -неш, гл. Передвигать, передвинуть. Словник української мови Грінченка