пересувати

ПЕРЕСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУ́НУТИ, ну, неш, док.

1. перех. Сунучи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце.

Він напружує всі свої сили, починає відсувати, пересувати, перевертати меблі (Фр., VI, 1951, 377);

Добродій.. то пересовує високу шапку з лівого вуха на праве, то насовує її на потилицю (Коцюб., І, 1955, 113);

Десь на другому поверсі прибиральниці пересовували в класах парти (Донч., V, 1957, 478);

Селянин пильно стежив за рукою Аркадія Павловича, що пересувала по блискучому важелю з діленнями такий же блискучий хомутик (Шиян, Баланда, 1957, 20);

Вломив хліба — чого ж би до хліба? — Заглянув у мисник, пересунув горщичок, пошарив на лаві — нема нічого (Тесл., З книги життя, 1918, 35).

Ле́две (ледь, наси́лу, че́рез си́лу) пересува́ти (пересо́вувати) но́ги (нога́ми) — іти, рухатися повільно, з трудом.

Заклавши руки за спину й згорбившись, Лагунський повільно, ледве пересуваючи ногами, походжав вуличкою (Коцюба, Нові береги, 1959, 160);

Ішов якийсь перехожий каліка. Сухий, страшний, ледве ногами пересовує, а йде (Мирний, І, 1954, 191);

Ще до вечора Ярина була вкрай знеможена, ледь пересувала ноги (Скл., Святослав, 1959, 81);

Люди насилу пересували ноги, коні хиталися від утоми (Тулуб, В степу.., 1964, 71).

2. перех. Змінювати що-небудь якимсь чином.

Коректувальники в стереотруби побачать своїх, — і по своїх артилеристи не будуть стріляти: їм же зовсім просто пересунути попадання на один-два квадрати вбік… (Смолич, Мир.., 1958, 169);

Пересунути наголос;

// Змінювати місце розташування чого-небудь якимсь чином.

— От хутірська земля по цей же бік хуторів, уся од слободи, а обухівська — .. за хуторами. І щоб же пересунути їхні наділи туди, а обухівські — по цей бік хуторів (Головко, II, 1957, 22).

3. неперех., розм. Переходити з одного місця на інше, змінювати місце свого перебування.

*Образно. Вони сподівалися, що незабаром його добро пересуне у їх крамниці (Мирний, III, 1954, 232).

4. тільки док., неперех., безос., з прийм. за, у сполуч. з кільк. числ., рідко. Перейти за межу певного віку.

Йому теж уже давненько за п’ятдесят пересунуло (Баш, Надія, 1960, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересувати — пересува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пересувати — Переміщати, совати, (меблі) рухати, переставляти; (ноги) переступати чим. Словник синонімів Караванського
  3. пересувати — -аю, -аєш і пересовувати, -ую, -уєш, недок., пересунути, -ну, -неш, док. 1》 перех. Сунучи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце. 2》 перех. Змінювати що-небудь якимсь чином. Пересунути наголос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пересувати — Пересува́ти, -ва́ю, -ва́єш; пересу́нути, -су́ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пересувати — ПЕРЕСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. що. Сунучи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце. Він напружує всі свої сили, починає відсувати, пересувати, перевертати меблі (І. Франко); Добродій .. Словник української мови у 20 томах
  6. пересувати — РУ́ХАТИ (змінювати положення кого-, чого-небудь внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ВОРУШИ́ТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ВОЗИ́ТИ, ПОДАВА́ТИ, ДВИ́ГАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. пересувати — Пересува́ти, -ваю, -єш сов. в. пересунути, -ну, -неш, гл. Передвигать, передвинуть. Словник української мови Грінченка