перетягатися

ПЕРЕТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, ПЕРЕТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕТЯГТИ́СЯ, ПЕРЕТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся, док.

1. розм. Повільно долати простір; простягатися від чогось до чогось.

Град оминав його поля, а дощові хмари розступалися і перетягалися на інші лани (О. Кобилянська);

// Переправлятися через щось.

Ще з далекої давнини, коли жили в циї краях тиверці й уличі, вже існував тут город, коло якого перетягалися через Дністер (П. Загребельний).

2. Туго затягуватися чим-небудь.

Юхим хмуро слухав Муху. Потім підвівся, одяг свиту й туго перетягся поясом (А. Головко).

3. Натягатися сильніше, ніж слід;

// перев. у сполуч. зі сл. струна, перен. Доходити до того, що немає більше сили, можливості зносити, терпіти що-небудь.

Гаркали [опришки] один на одного, погана лайка туманом висіла в повітрю [повітрі], чувся запах крові. Перетягнися й трісни одна якась струна – і все закінчиться загальною бійкою (Г. Хоткевич).

4. тільки недок. Пас. до перетяга́ти і перетя́гувати.

На вокзалі – лемент гудків: успішно перетягаються паровики й вагони на лівий берег Дніпра (В. Еллан-Блакитний).