перетягати

ПЕРЕТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ, ую уєш, недок., ПЕРЕТЯГТИ́, ПЕРЕТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док., кого, що.

1. Докладаючи зусиль, тягти з одного місця на інше, переправляти в інше місце.

Може, повеліва [Бог] самотужки гори з місця на місце перетягати? (Г. Квітка-Основ'яненко);

Терешко обтрушується, перетягає в найдальші кутки круглі ясла та важкі довгасті коробки (Г. Епік);

Плисти човном поміж кригою було майже неможливо. Доводилося перетягувати човен через великі крижані галявини (М. Трублаїні);

Варвара перетягла через окоп довгу важку протитанкову рушницю (Л. Первомайський);

Голі руки Наталі пірнули в пухкий сніг. Взяла на оберемок [невідомого]. Ледве через поріг перетягнула – здоровий (Є. Кравченко);

// перен., розм. Залучати кого-небудь до іншого місця роботи, проживання.

Директор знав .. неспокійну натуру свого головного інженера. Той ніколи не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх шукав по всій країні, шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Загребельний);

Олексій Максимович перетягнув мене до себе. Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (М. Коцюбинський);

// перен., розм. Докладати великих зусиль, щоб перевести в наступний клас.

Данько полегшено зітхнув. Серафима Іванівна не присоромила його, хоча й учився він найгірше з усіх учнів класу. Вже два роки в сьомому. Оце ледь-ледь перетягли його у восьмий клас (Ю. Мокрієв).

2. перен., розм. Проживати, певний час бідуючи, злидарюючи.

– А може, в кого трісочок або кізячків випрошу, буде чим у хаті прокурити. Так і перетягну через зиму, – аби через свята! (Панас Мирний).

3. також без дод. Виявлятися тяжчим за кого-, що-небудь вагою; переважувати.

* Образно. – Ти назвеш мене, мабуть, несправедливою. Що ж! Справедливість не має серця. Вона врівноважує, а серце завжди перетягує на один бік, воно, як тобі відомо, зліва (П. Загребельний);

// перен. Бути, виявлятися сильнішим за іншого, інших.

Мовби два віки зіткнулися тут між собою; вік волів і вік рейок залізних. Хто кого перетягне, хто кого пересилить? (О. Гончар).

4. розм. Тягати все або багато чого-небудь, всіх або багатьох.

– Всю перезву по одному перетягали до пристава в стан. Багатьом уже пристав і морди побив: все допитується, що казав учитель на весіллі (С. Васильченко);

Коли вони з Ірмою на нову квартиру перебиралися, батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх (І. Муратов).

5. Туго зв'язувати, стягати.

Вона .. простягла долонею вверх руку – важку руку з пухкими і короткими пальцями. Кілька перснів перетягало їх у різних місцях, і пальці нагадували сардельки (В. Собко);

Вони розбили всю постіль пополовині: перетягли шнурками перину й одну подушку й сокирою розрубали якраз пополовині (І. Нечуй-Левицький);

– Годі, доню! – каже Шрам. – Слізьми рани не залічиш. Дай лиш ми перетягнем її поясом (П. Куліш);

// Здавлювати горло, душити (про хворобу або переживання).;

// безос.

За дверима ні звуку. Його горло перетягло кліщами, і він ледве прошепотів: “Гюлле” (Олесь Досвітній).

6. Натягати сильніше, ніж слід.

Перетягнути тятиву лука;

// Переходити в чому-небудь за встановлені, звичайні норми, терміни.

– Цей дід .. не швидко розсиплеться, – сказав Леонід Семенович. – Дотягне до ста років, – обізвалась Сусана Уласівна. – А може, ще й за сто перетягне, – сказала Ватя (І. Нечуй-Левицький);

Сів [Заруба] за стіл з самого краю, біля Сагайдака, тихо спитав: – Я дуже затягнув [промову]?.. – Не дуже. Двадцять хвилин перетягнув (В. Кучер).

7. рідко. Вимовляти протяжно (слова, звуки).

– Хм. Бачите, пане Мериносе, – перетягуючи слова, ніби шукаючи відповіді на них у своїй голові, промовив Ханчук (Олесь Досвітній).

8. спец. Переробляти, перешивати з більшого на менше (про шкіряне взуття).

Парасі чоботи таки справили. Померла навесні бабуся, з їхніх старих шкарбанів перетягли на Парасю (Остап Вишня);

Ягор возив часом Васі різний простий харч, навіть чоботи із своїх старих перетягнув (О. Копиленко).

◇ (1) Перетяга́ти (перетя́гувати, перева́жувати) / перетягти́ (перетягну́ти, перева́жити) на свою́ (на́шу, ва́шу і т. ін.) сто́рону (на свій (ваш, наш і т. ін.) бік) кого, чию (чий) – робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін.

Погляди на книжки, фільми – це пусте! Ні, й це не пусте... Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик);

Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка);

– Затягати по судах він [пан], зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах);

Треба якомога швидше рятувати положення. Треба перетягнути на нашу сторону гуцульських проводирів (У. Самчук);

(2) Перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) струну́ – вдаватися до крайніх заходів.

[Петерсон:] Макаров! Я вам не раджу перетягати струну .. Я вас ще раз питаю: де список? (Я. Галан);

Перетяг струну опришок. Рвонув сорочку на грудях – і, мов ужалена змією, скочила Маруся на ноги (Г. Хоткевич).