перетягати

ЗВ'Я́ЗУВАТИ (перев'язуючи чим-небудь, позбавляти свободи рухів), В'ЯЗАТИ, МОТУЗУВА́ТИ рідко; СПУ́ТУВАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ (руки, ноги); СКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (туго). — Док.: зв'яза́ти, спу́тати, сплу́тати, скрути́ти, перетягти́ (перетягну́ти). Товариші не любили його тверезим, а п'яним здебільшого зв'язували (Г. Хоткевич); Тимко підіймається на ноги і бачить перед собою всіх розвідників. Вони тривожно метушаться: в'яжуть того самого німця, з яким борюкався Тимко (Григорій Тютюнник); Юхим довше затримав погляд на парубкові, який міцно в'язав супоню, неначе ворога свого мотузував (І. Ле); Руки йому завернули за спину і миттю спутали Даниловим очкуром (Ю. Смолич); Вони розбили всю постіль пополовині: перетягли шнурками перину й одну подушку й сокирою розрубали (І. Нечуй-Левицький).

ПЕРЕБИВА́ТИСЯ на чому, чим і без додатка, розм. (певний час зазнавати матеріальних нестатків, обходитись найнеобхіднішим тощо), ПЕРЕБУВА́ТИСЯ розм., ПРОБИВА́ТИСЯ розм.; ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ) розм., ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) що, через що, як, розм. (бідуючи, доживати до кращих часів). — Док.: перебитися, перебу́тися, проби́тися, протягти́ (протягну́ти), перетягти́ (перетягну́ти). — А ви ж як тепер перебиваєтесь, бідні? (П. Козланюк); Перші два роки я перебивався уроками (О. Довженко); З останнього борошна спекла (Горпина) дві перепічки, борщу та картоплі зварила. Порається, а сама думає: — Сьогодні так-сяк перебудемося (Б. Грінченко); Честь тому, хто під землею Вік довбається в норі, щоб пробитись із сім'єю, Щоб не пухнуть дітворі (П. Грабовський); — Коли б я так уміла грати, здається, ніколи б і нічого не їла і жила б тільки музикою. — О, це ризикована річ, панно Марусю,.. на самій музиці ви б довго не протягнули (С. Добровольський); — Може, в кого трісочок або кізяків випрошу, буде чим у хаті прокурити. Так і перетягну через зиму (Панас Мирний). — Пор. 1. бідува́ти.

ПЕРЕВА́ЖУВАТИ (мати більшу вагу), ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ). — Док.: перева́жити, перетягти́ (перетягну́ти). Велика головка хлопчика переважувала тільце, як здорове яблуко на гілляці (Грицько Григоренко); Цей мішок перетягає.

ПЕРЕМАНИ́ТИ до кого, куди (приваблюючи чим-небудь, схилити до зміни місця роботи, проживання тощо), ПЕРЕНА́ДИТИ розм., ПЕРЕВА́БИТИ розм., ПЕРЕТЯГТИ́ (ПЕРЕТЯГНУ́ТИ) розм.; ПЕРЕМО́ВИТИ розм. (намовляючи); ПЕРЕЗВА́ТИ розм., ПЕРЕКЛИ́КАТИ заст. (запрошуючи, закликаючи); ВІДБИ́ТИ від кого, розм. (примусити когось залишити попередню роботу, господаря). — Недок.: перема́нювати, перена́джувати, перева́блювати, перетяга́ти (перетя́гувати), перемовля́ти, перезива́ти, відбива́ти. Парасці заманулося переманити усіх сусід до себе, відбити усіх людей від Якова (Панас Мирний); Думав (Остап) Зінька перенадити, щоб він з їм у спілці був (Б. Грінченко); Ніколи не ждав (головний інженер), поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх шукав по всій країні, шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Загребельний); Прийшлось учителя шукать... Та що ми згодимо якого — Пан.. То до рекрут його віддасть, То перемовить та до свого Двора візьме (І. Франко); Хоч старому Захарію як не було у Терешка жити.., одначе перезвала Мелася його до себе (Г. Квітка-Основ'яненко); Я шавлію пересію, Ружу пересмичу, А до себе миленького Таки перекличу (пісня).

ПЕРЕХО́ДИТИ (через кількісну, перев. вікову, межу), ПЕРЕСТУПА́ТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ розм., ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) розм., ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм. — Док.: перейти́, переступи́ти, перевали́ти, перетягти́ (перетягну́ти), переско́чити. Хоч їй вже перейшло за п'ятдесят, але в цю хвилину їй можна було дати щонайбільше сорок п'ять років (І. Сенченко); Уже.. за північ перейшло (І. Цюпа); Олена Петрівна Дзоз переступила сороковий рік свого життя (Н. Рибак); Артем Сидорович ішов міцним кроком, хоч давно вже перевалило йому за п'ятдесят (О. Копиленко); — Дотягне (дід) до ста років.. — А може, ще й за сто перетягне (І. Нечуй-Левицький); (Скубко:) Уже законний строк перескочила (Одарка) (М. Кропивницький).

ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ що, в чому (припиняти на мить дихання, мову, викликавши болісне відчуття в горлі), ПЕРЕЙМА́ТИ, ПЕРЕТИНА́ТИ, ЗДА́ВЛЮВАТИ, СТИСКА́ТИ (СТИ́СКУВАТИ), ЗДУ́ШУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (із сл. горло); ПЕРЕЩІ́ПУВАТИ діал. (мову). — Док.: перехопи́ти, перейня́ти, перетя́ти (перетну́ти), здави́ти, сти́снути, здуши́ти, перетягти́ (перетягну́ти), перещіпну́ти. Холод перехоплював дух (В. Собко); Стецько й справді мов умирав; дух йому перехопило, горло стиснуло (Б. Грінченко); Валерій так розганявся по льоду, що переймало подих (О. Ільченко); Ольга прикро спинилась і швидко, перетинаючи подих, проказала: — Нічого! Не кажи нічого і не йди (О. Копиленко); Горло здавлює так, що дух забива, ось-ось задихнеться (Григорій Тютюнник); Дьяконов чує, як схлипує в нього за спиною старий корніловець Млашевський.. Дьяконову теж до нестерпності здушує в горлі (О. Гончар); Його горло перетягло кліщами, і він ледве прошепотів: — Гюлле (О. Досвітній); Мовкну. Не можу. Спазма перещіпнула голос (М. Коцюбинський).

ПЕРЕШИВА́ТИ (розпоровши, розрізавши пошите, виготовити виріб іншого фасону, розміру і т. ін.), ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ), ПЕРЕКРО́ЮВАТИ (змінюючи крій); ЛИЦЮВА́ТИ, ПЕРЕЛИЦЬО́ВУВАТИ (на зворотний бік); ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (взуття). — Док.: переши́ти, перероби́ти, перекрої́ти, перелицюва́ти, перетягти́ (перетягну́ти). І на підрослого (не знати як) Андрія Прийшлось перешивать Єгорові штанці (М. Бажан); Як опікунка забрала вона також усю спадщину Калиновичів, зносила сукні їх матері, переробила на свого мужа одяги їх батька (І. Франко); Рятували (хірурги) людей від неминучої смерті, вони перекроювали й перешивали людей, неначе старі жилетки (Ю. Смолич); Сім раз відрізали — довга; сім раз лицювали — нова (приказка); Парасі чоботи таки справили. Померла навесні бабуся, з їхніх старих шкарбанів перетягли на Парасю (Остап Вишня).

СТЯГА́ТИ (охопивши що-небудь чимсь, туго зав'язуючи, зменшувати обсяг, звужувати щось), СТЯ́ГУВАТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ, ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ (про одяг). — Док.: стягти́, стягну́ти, затягти́, затягну́ти, перетягти́, перетягну́ти, перехопи́ти, притягти́, притягну́ти, обтягти́, обтягну́ти. На другий рік приїздить друга дочка (генеральші), на третій — третя... Хто стягатиме дівоцькі керсети? Хто буде вишивати спідниці? (Панас Мирний); Я дуже схуд, і мені доводилось потай від бабусі проколювати в моєму поясі нові дірочки, щоб можна було стягувати його тугіше (Л. Смілянський); Оксен.. побачив низенького чоловіка, що нагрібав у носилки солому. Вони, мабуть, були важкенькі, бо, стягши їх мотузком, ніяк не міг взяти на плечі (Григорій Тютюнник); Чабан Федь похапцем сідлав коня, затягуючи міцно попругу (Ю. Смолич); Міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать (молодиці) здається ще розкішнішою (Леся Українка); Цвітасте платтячко огортало її пружну постать, перехоплюючи в талії (І. Цюпа).