перехиляння
ПЕРЕХИЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. перехиля́ти.
Чудернацька зім'ята шапочка впала йому від першого надмірного перехиляння голови (П. Загребельний);
Невидимий Комендаторе тяжко крокував сценою, мені залишалось перехиляння через поруччя, витягання шиї, вистукування такту (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me