перехилятися

ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕХИЛИ́ТИСЯ, хилю́ся, хи́лишся, док.

1. Нахилятися, згинаючи тіло; зігнувшись наперед, перевисати через що-небудь.

Перехиляюся за стіну і сміюсь до дитини (М. Коцюбинський);

У неї була й хата славна, .. і скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш (Марко Вовчок);

Людина, перехилившись корпусом уперед, протискалась крізь дужий вітер з дощем, раз по раз хапаючись за загорожу, щоб не впасти (Олесь Досвітній);

Валентин Модестович схопився, перехилився через стіл, торкнувся губами до чола дружини (Ю. Шовкопляс);

// Схилятися до кого-, чого-небудь.

Перехиляється [Степан Васильович] до вікна і побіля церковної огорожі бачить, як саме лихо, тарантас пристава (М. Стельмах);

Вона, трохи перехилившись у бік до Михайла Михайловича, усміхалась і кокетувала (Л. Смілянський);

Стиснутими в кулаки руками вона обіперлася об стіл, перехилилася до самого Вільгельмового обличчя (П. Загребельний).

2. Нахилятися в один бік, ставати не прямо, а похило, боком і т. ін. (про предмети).

Кулак впав на край стола. Стіл перехилився набік (І. Нечуй-Левицький);

Але ще на тому не був кінець, бо щойно відійшли ми від кашиці, як дараба злізла на якусь здоровенну каменюку і вся перехилилася (Г. Хоткевич);

// Бути одягненим під певним кутом (перев. про головні убори).

Висока сива шапка з решетилівських смушків, перехиляючись набакир, натякала про парубоцьку вдачу... (Панас Мирний);

* Образно. Біля ґанку на двох обтиканих кілками стовпцях молодцювато набакир перехилились глечики (М. Стельмах);

// Перегинаючись, виходити за межі чого-небудь, звисати з чогось.

Пучок оббитого вітрами колосся перехилився через гребінь стріхи (М. Стельмах);

Данилко брів, спостерігаючи, як неймовірно росли на небі білі вишневі дерева [хмарин], аж перехилилися по цей бік (Ю. Яновський);

* Образно. Осінній вечір, нерівно перехиляючись підхмареними краями, трепетно опустився на поле (М. Стельмах).

3. Опускатися, схилятися до горизонту (про сонце, місяць і т. ін.).

Вже сонце перехилилось через небесний обруч, коли дівчина повертається від учительки (Ірина Вільде).

4. Хитатися з боку на бік.

Покотило гнав емку, вона різко перехилялася на кожному розі і високо підстрибувала, коли колесо налітало на щось (С. Голованівський).

5. тільки недок., рідко. Те саме, що перева́люватися¹ 2.

Ходить він так, як дід Танасій, – повагом, легенько перехиляючись із одного боку на другий (С. Васильченко);

Катерина .. повільно, перехиляючись, як гуска, то на один, то на другий бік, плавала по кімнаті (Г. Коцюба);

* Образно. Вгору [по транспортеру] повзли цеглини одна за одною, перехиляючись, тупцюючись на місці (О. Копиленко).