переходити

ПЕРЕХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПЕРЕЙТИ́, перейду́, пере́йдеш, док.

1. що і через що. Йдучи, переправлятися через що-небудь або на другий бік чого-небудь.

Переходячи мостом бистру річку, якось глянула [Хима] в чисту воду, та й не пізнала самої себе (Марко Вовчок);

Кінні козаки переходили [плесо].., а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (О. Стороженко);

Не хочеться писареві чоботи закаляти, підійшов до калюжі та й не знає, як через неї йому перейти (із журн.);

Високий був у брамі тій поріг, його переступить не кожен міг. Не перейшла і я (Леся Українка).

2. що, через що, чим і по чому. Проходити якийсь простір, яку-небудь віддаль і т. ін.

А хто такий У чорній киреї Через базар переходить? (Т. Шевченко);

Переходячи базаром, що на нім було кілька рундуків із красним крамом та позаторішньою сухою таранею, ми побачили фабриканта (Олесь Досвітній);

Колись в хороми я зайшов, Давно покинуті панами, І ряд покоїв перейшов, Набитих зерном та мішками (Я. Щоголів);

Перейшовши навшпиньках цих тридцять кроків, вона стала перед дверима (Ю. Смолич);

* Образно. Буду піснею дзвеніти, і мужатись, і мужніти, – через довгії мости переходить і рости (П. Тичина);

* У порівн. Прожив [Дідок] той вік, мов поле перейшов, Квітчастеє, веселе та зелене... (Л. Глібов);

// Рухатися через що-небудь.

Зумій же чуть, як переходять соки Крізь дерево плодюче та високе (М. Рильський);

Микула витяг з рани сукно, але куля перейшла плече наскрізь і він не мав способу переконатися, чи в тілі що не лишилося (О. Маковей);

// тільки док., у сполуч. зі сл. танець, діал. Протанцювати (танець).

Він танець чи два перейде (Сл. Б. Грінченка);

// перен. Охоплювати своєю дією, поширюватися на що-небудь.

Перейдуть по серденьку Довгими рядами Всі щасливі спомини (І. Франко);

Похмурий передзвін перейшов поступово по всіх палубах (Ю. Яновський);

// Проходити повз кого-, що-небудь.

Підійшов до їх сусіда, привітавсь та й каже: – А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої? Ані перейти .. тудою, чутно, ані переїхати (Марко Вовчок).

3. без прям. дод., розм. Те саме, що прохо́дити 1.

Семпроній повагом іде до дверей попід стіною, щоб не переходити поміж громади, скупченої посеред темниці (Леся Українка);

З подивом позирала на нього Мирослава, коли він переходив коло неї (І. Франко);

[Храпко:] Що ж це – всі вже перейшли? Нікого немає? (Панас Мирний);

Стрілою кинувся [Матвій] до своєї кімнати, але маса людей у вихідних дверях затримали його. Боротися з ними він не міг, тому стояв, доки всі перейдуть (Мирослав Ірчан);

// безос.

Люди помалу почали розходитись по своїх робочих місцях. Але тут несподівано на високому штабелі з'явився Іван .. Між людей перейшло: – Берник! (І. Муратов).

4. без прям. дод. Йдучи, переміщатися з одного місця в інше.

Вони переходили від екіпажу до екіпажу, уважно оглядаючи перед маршем свої машини (В. Собко);

Кілька разів його гукає Галя, але Вустимко мовчить. Він тільки переходить з вишняка під верби (І. Багмут);

Розмова Полі почала доходити ще глухіше – очевидячки, жінка перейшла до трюму через незабиту стіну (Ю. Яновський);

Він спочатку читав листи, сидячи на канапі, далі перейшов на стілець у протилежний кут кімнати (Ю. Мушкетик);

* Образно. Я живу тобою [земле] і для тебе, Вийшов з тебе, в тебе перейду (В. Симоненко);

// Змінювати місце свого проживання.

– Знаєш що, Василинко! Кидай свою казарму, переходь до мене та й будемо жити вдвох (І. Нечуй-Левицький);

Розум жив Тогді [тоді] в старій хатинці, Тепер зійшов, Жить перейшов В мальованім будинці [будинку]! (П. Гулак-Артемовський);

В останній час до нього перейшов жити якийсь товариш (Ю. Яновський);

// Міняти місце роботи.

Данило Вигон зайшов до Коляди вранці і поклав на стіл берданку: – Здаю пост, Семене Федоровичу. – Це ж як? – Переходжу до трактористів (М. Зарудний);

Олександр перейшов на військовий завод ще восени (П. Панч);

// Починати займатися чим-небудь іншим, розводити щось інше.

Незадовго до війни дід Харко перейшов на бджоли, .. – почесна праця на старість (Ю. Яновський);

// Міняти місце або форму навчання.

Пояснює [Тоня], що Віталик іде на радіовузол не з метою тепліше влаштуватися, а тому, що там треба заміни, бо найближчий його друг Сашко Литвиненко з осені переходить до інституту на стаціонар – радгосп посилає його вчитися (О. Гончар);

Комерційний інститут .. я покинув. Багато малював, особливо карикатур, і твердо вирішив перейти вчитися до архітектурного інституту в Києві (О. Довженко);

// Ставати учнем наступного класу, студентом вищого курсу.

Дівчата разом пішли до школи, разом переходили з класу в клас (Д. Ткач);

Любий Миша! .. Взагалі я помітила, що ти, перейшовши на другий курс, почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше (Леся Українка);

// у сполуч. зі сл. очі, погляд. Повертатися на кого-небудь іншого або щось інше.

Від образів його тяжкий погляд перейшов на дівчину, і її налякали й дядькові очі, й химерні губи (М. Стельмах);

// Передаватися від одних до інших (про предмети).

Кобзар вшкварив, а козаки – Аж Хортиця гнеться – Метелиці та гопака Гуртом оддирають; Кухоль ходить, переходить, Так і висихає (Т. Шевченко);

Запах банкнотів, що перейшли не через одну тисячу людських пальців, зовсім одурманив Катерину (Ірина Вільде).

5. без прям. дод. Покинувши кого-, що-небудь, приєднуватися до іншого або інших.

Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович);

Шотландське лица́рство усе перейшло Служити в англійському війську (Леся Українка);

[Леся:] Нехай мене породив інший клас, не той, до якого належать всі мої друзі, але я перейшла на позиції їхнього класу (Л. Смілянський);

// Змінювати віросповідання, приймати нову релігію.

Охоплені жадобою влади й багатства, чимало нащадків старокнязівських і дворянських родів, .. зрадивши свій народ, щоб вільніше було його грабувати, перейшли в католицтво (О. Довженко);

Марина зрадила Вкраїні, в татарську віру перейшла (В. Сосюра).

6. без прям. дод. Ставати власністю іншого, потрапляти в розпорядження до іншого.

Стоїте ви, безрадні, і дивитеся, як одна за одною переходять ваші полонини в панські руки (Г. Хоткевич);

Вранці дружина йде на роботу, син і донька – до школи. З другої половини дня стіл переходить у їх розпорядження (Я. Гримайло);

– В нашій оселі житимуть чужі люди; наше добро, певно, перейде тоді в чужі руки (І. Нечуй-Левицький);

// Передаватися у спадщину.

Діди і прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками; так від отця до сина .. сотенство і переходило (Г. Квітка-Основ'яненко);

Василина усе потішає Давида, що після її смерті ґрунт перейде Давидові (М. Стельмах);

// Передаватися кому-небудь.

– Як тебе, дівчино, звать? – Так, як хліб жувать, – одразу відповідає та, і під красиво окресленими губами тремтять посміхом вирізані ямочки, її усмішка переходить і на обличчя Якова: – Чия ж ти розумна така? (М. Стельмах);

Радість Марини перейшла і на Мар'ю: запалі сумні очі почали тихо загорятися (Панас Мирний);

Фред позіхнув так, що мало рот йому не роздерся. За ним – Кесар. А там уже й на Миколу перейшли ті позіхи (Ю. Збанацький);

// Поширюватися (про хворобу, пошесть і т. ін.).

– Ваш виноградник заражений, на корінцях зараза, вона може перейти на сусідні виноградники... (М. Коцюбинський).

7. без прям. дод. Минати, проходити (про час, події і т. ін.).

Ми з тестем з ранку до ночі не розгинаємось, теща – їсти варить та внука бавить. День за днем, ніч за ніччю – так життя й переходило (І. Муратов);

Холод той Не уб'є життя. Перейдуть віки, Ожиє дитя (С. Руданський);

Зрозумів, мабуть, щось і Васюта; бо, скоро перейшли похорони, зараз, одклонившись гетьманові, повернув до свого двору (П. Куліш);

// Минати (про хворобу, емоції і т. ін.).

Моя нервовість ніби переходить. А як вона минає, а сили приходять, то я знов .. лечу у висоти (В. Стефаник);

Знахурка вислухала, вислухала все дочиста та й: – Не бійтеся, – каже, – воно перейде. Це, відай, на пропасницю заноситься, або бог помилує, перейде (Л. Мартович);

Хіврина досада трохи перейшла, вона подумала: “За що ж я дівчину била?” (Грицько Григоренко);

// тільки док., кого, що. Пережити кого-, що-небудь.

– Так, – сказав лікар. – Цей камінець трьох бажань перейшов уже багато поколінь (О. Іваненко);

[Бабуся:] За радість за твою спасибі, доню. Від неї легше ніч цю перейти (О. Левада);

// безос., розм. Перевалювати через якусь вікову або часову межу.

Любов Касянівна вийшла в кухню збуджена від багатолюдства і хвилювання. Хоч їй вже перейшло за п'ятдесят, але в цю хвилину їй можна було дати щонайбільше сорок п'ять років (І. Сенченко);

Чи півдня, чи надвечір'я, Чи за північ перейшло – Тільки в'їду на подвір'я, А круг мене – все село (С. Олійник).

8. без прям. дод., розм. Припинятися, переставати йти (про опади).

Воно саме тільки перейшов дощ, і скрізь по вулиці калюжі були (із журн.);

Гарно ж було, як гроза перейшла, що й сказати не можна! (П. Тичина);

Завірюха трохи перейшла; де в яких хатах уже засвітили (Л. Яновська);

// тільки недок. Випадати (про дощ).

Тут остатніми часами переходили дощі, але не затяжні, а так, громові, – година-дві, і знов ясне небо (Леся Українка).

9. що і без прям. дод., також через що, за що. Перевищувати що-небудь.

Видатки так значно переходили доходи, що про дальші поїздки не можна було більше й думати (Н. Кобринська);

Багато чула Маруся про сю Гаджіну, .. але те, що побачила тепер, переходило всі оповідання (Г. Хоткевич);

Жар у його, позбавленому крові, тілі перейшов за сорок перший градус (О. Довженко).

10. без прям. дод., діал. Перестоювати (про тісто).

І піч погасла, і діжа перейшла... Насилу опісля сяк-так справилися [Оксана з матір'ю] (Г. Квітка-Основ'яненко).

11. без прям. дод. Покинувши або закінчивши що-небудь, братися за інше, звертатися до іншого.

Переходжу тепер до інших справ (М. Коцюбинський);

Гаврилюк уже збирався перейти до обрання президії зборів, коли раптом слова попросив Сергій Рудь (С. Голованівський);

Мар'ян Хомаха іще довго базікав би про свого високого політика, коли б Антін не перейшов зразу до діла (С. Чорнобривець);

// Переключатися з однієї теми розмови на іншу.

Зараз же по тім розмова переходила на телиць, курей, на господарство, відтак знов за ініціативою веселої баби вертала до попередньої теми (Г. Хоткевич);

Непомітно розмова перейшла на спогади про Освєнцім (А. Хижняк);

– Ти, мабуть, багато світу об'їхав? Ге ж? – перейшов Кузько на свою любиму тему (Григорій Тютюнник).

12. на що і без прям. дод. Міняти спосіб дій, починати діяти інакше.

Куркульня переходила в одвертий наступ, це було очевидно (Г. Епік);

– Ви на мене не кричіть, – переходить на офіційний тон Підігрітий, – я таких уже бачив! (М. Зарудний);

Іноходець насторожився. З рисі перейшов на важку ходу, почав прясти вухами. А далі зовсім став (Ю. Мокрієв);

Баяніст перейшов на швидкий танок .. Пари завирували хуткіше (А. Хорунжий);

// Змінювати спосіб виробництва або методи роботи, ведення господарства і т. ін.

Він прочитає ось, не вибираючи з газети, про життя інших сіл, та й хай подивляться. І це не за горами ж. От у селі Ковалівці .. провадиться землеустрій і переходять на многопілля (А. Головко);

// Використовувати одне замість одного.

– Чого ви, так би мовити, зуби скалите? – остаточно розгублює [Миколай Денисович] припасені слова з святих писань і переходить на свою звичну мову (М. Стельмах);

Немає і гармошки вже [у Грицька], – на балалайку перейшов (А. Головко);

// Змінювати форму звертання до кого-небудь.

Катря добре знала, що це означає, особливо тоді, коли Павло ще й переходив у розмові з нею на “ви” (В. Кучер);

Дядько Себастіян заглянув у мішок плескатолицього, витягнув покалічений кетяг калини, обурився, одразу перейшов на “ти” (М. Стельмах).

13. в що і без прям. дод. Поступово змінюючись, перетворюватися в що-небудь інше.

Короткі зимові дні швидко змінювались ночами, а ночі, осяяні тисячами електричних зір, .. непомітно переходили в дні (Г. Коцюба);

Мирна гладінь Синюхи поволі міняла барви. Синява непомітно переходила в жовтизну, жовтизна бралася оранжевим (В. Козаченко);

Зненацька озвалося хлипання, спершу тихше, а далі все голосніше й голосніше, і перейшло, нарешті, у голосні заводи плачу (Б. Грінченко);

// Мати що-небудь своїм продовженням, з'єднуватися з чимсь іншим.

Розкішні луки непомітно переходили в зарості очерету, крізь які лише де-не-де проблискувала сонячна зибінь повноводої Сир-Дар'ї (З. Тулуб);

Підборіддя дівчини так непомітно і красиво переходило у шию.., що вже із-за цього можна було б зацікавитись нею скульпторові (М. Томчаній).

(1) Впо́вні шлях (доро́гу) перехо́дити / перейти́ кому, чий (чию) – переходити комусь шлях із повними відрами, що за народним повір'ям віщує успіх.

Дивлюсь – гетьман з старшиною. Я води набрала Та вповні шлях і перейшла (Т. Шевченко);

Уповні переходять молодиці Мій шлях (І. Вирган);

(2) [Перехо́дити / перейти́] від слів до ді́ла (від сло́ва до ді́ла) – покінчивши з балачками, узятися до роботи.

Спинитися тільки при організаційній роботі при розриві, нам не вдасться. Наш розрив зрозуміють народні маси по своєму, переходячи від слова до діла, а розвитку їх поступовання ми не можемо передбачити (В. Винниченко);

На подив Ференца, Вася, виявляється, негайно перейшов від слів до діла (О. Гончар);

– Що ж по-твоєму? Я – тиран? – ображено спитав Ярослав. – В мові своїй. А від слова до діла – рукою змахнути (П. Загребельний);

(3) Перейти́ до спра́ви (справ) – почати діяти, приступити до виконання, здійснення і т. ін. чого-небудь.

– Що саме ви хотіли з дипломатії? – не давши йому оговтатись, одразу перейшла до справи Людмила. Павло назвав автора (А. Головко);

Вурм чаю не схотів і холодним офіціальним тоном зразу перейшов до справи: – На якій підставі ви не виконали наказу Наркомвійськ? (О. Довженко);

Потім скрутив [Чечура] цигарку й перейшов до справ (Л. Дмитерко).

◇ (4) З уст в уста́ (рідше від уст до уст) перехо́дити (передава́тися і т. ін.) / полеті́ти і т. ін. – переходити, передаватися від однієї людини до іншої, поширюватися (про новини, повідомлення, розпорядження і т. ін.).

Зміст п'єси, окремих подій переходив із уст в уста (М. Коцюбинський);

Бачимо, тягнуть сапери всяке знаряддя, занепокоїлись командири, полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (О. Гончар);

Іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ див. іти́;

Не могти́ [й] ха́ти перейти́ див. могти́;

(5) Не [могти́] перейти́ ха́ти – бути дуже слабим, хворим.

Годі! я не можу й хати перейти (О. Олесь);

(6) Ні перейти́ ні перелеті́ти чого – що-небудь дуже велике (перев. про простір, обсяг якоїсь перешкоди, що стоїть на шляху кого-, чого-небудь).

Небо сходило зорями. Темрява, глибока й студена, розлилася над світом, і, здавалося, ні перейти її ні перелетіти (О. Гончар);

(7) Перейти́ на легки́й хліб – перестати працювати; діставати все необхідне для існування, не докладаючи великих зусиль.

– То що ти собі думаєш, Тимофію? На легкий хліб перейти? – Мовчіть, тату, про цей легкий хліб, – невесело відповів Тимофій. – Моє начальство до першого приморозку: розділю землю по правді – і піду за чепігами (М. Стельмах);

(8) Перейти́ світ – побувати у багатьох місцях, дуже багато побачити.

Хоть [хоч] би я світ перейшов, то такого приятеля я собі не найду (Марко Черемшина);

(9) Перехо́дити з рук у ру́ки (до рук) – по черзі захоплюватися ворогами, ставати їхньою здобиччю (під час воєнних дій, заколоту і т. ін.).

Під час громадянської війни селище разів із двадцять переходило з рук до рук (П. Панч);

Містечко кілька разів переходило із рук в руки і нарешті залишилося за партизанським полком (М. Хвильовий);

(10) Перехо́дити / перейти́ з хлі́бом [і сі́ллю] – зупиняти весільний поїзд, щоб отримати викуп.

Ще тричі їх [молодих] переходили з хлібом і сіллю, торгувалися за викуп, і дружки змушені були випорожнити й другу корзину з горілкою (В. Кучер);

(11) Перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.):

а) не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного.

Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький);

б) виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь.

Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік);

Перехопи́ти че́рез край.

Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб);

в) виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності.

Безсильна [шаманова] лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть [хоч] трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький);

(12) Перехо́дити (переступа́ти) / перейти́ (переступи́ти) рубіко́н, книжн. – робити рішучий крок, приймаючи остаточне рішення, яке має важливе значення і впливає на подальші події.

– Нацькований і підбадьорений Англією та Францією, султан перейшов рубікон, не бувши підготовлений до війни... (С. Добровольський);

(13) Перехо́дити (перетина́ти, перепиня́ти і т. ін.) / перейти́ (перетя́ти, перетну́ти, перепини́ти і т. ін.) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) кому, чому:

а) ставати перешкодою у здійсненні, розв'язанні чого-небудь.

– Де не сунеш – скрізь ці лайдаки перетинають нам шлях. Повезеш збіжжя на ярмарок, .. старшини навезуть удвоє і так збивають ціну, що хоч повертай валку додому (З. Тулуб);

Було б негідним з мого боку переступати шлях достойному з найдостойніших, нашому високоповажаному Захару Олексійовичу (С. Добровольський);

– Не бійся, я тобі більше не перейду дороги, не докучу тобі ані не докорю (І. Франко);

Тиміш – людина дуже високої душі, адже за весь цей час не перейшов нікому дороги, не поламав життя ні навіть настрою (Ю. Мушкетик);

Він став на шляху тобі й таким, як ти, перетяв вам стежку (В. Собко);

“Жаль мені тебе, золота голово, хоть [хоч] ти й перепинив мені дорогу!” Так думав Шраменко, стоячи позад Гвинтовки (П. Куліш);

б) (тільки док.);

Перейти́ доро́гу (шлях) спричинити кому-небудь нещастя, принести горе і т. ін.

– Нашому малому хтось дорогу перейшов!.. (Ю. Яновський);

(14) Перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого – змінювати певний спосіб життя, напрям діяльності і т. ін.

– Як там у вас діла на фермі? – На нові рейки переходимо, діду (С. Добровольський);

Країна перейшла на мирні рейки будівництва нового життя (з наук. літ.);

Ви заявляєте, що хочете стати на рейки трудового життя? Хочете працювати на користь державі? Прекрасно (І. Микитенко);

Перехі́д на ре́йки.

Усім .. треба пам'ятати, що від зусиль кожного залежатиме надійність фундаменту, на якому зараз відбувається перехід всього народного господарства країни на інтенсивні рейки (із журн.);

Пі́вень убрі́д перехо́дить див. пі́вень;

Пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето див. прохо́дити;

Пройти́ (перейти́) крізь си́то й ре́шето див. прохо́дити;

Пройти́ (перейти́) / прохо́дити (перехо́дити) че́рез ру́ки див. прохо́дити;

Става́ти (перехо́дити) / ста́ти (рідко ста́нути, перейти́) на бік (на сто́рону) див. става́ти;

(15) Хма́рою перейти́ рідко – Минути безслідно.

Не журись: хмарою перейде, тай й край (Сл. Б. Грінченка).

ПЕРЕХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док.

1. що і без прям. дод. Пройти, обходи́ти все або багато чого-небудь, все цілком, всюди або ходити (про всіх або багатьох).

Довгі, плутані шляхи по Україні переходив хлопець після тої страшної події, приховуючи Богуна від панської кари (Іван Ле);

Скільки дідові оті, трохи колесом, ноги переходили (Остап Вишня);

[Кость:] У нас такий кожушок є, що всі в ньому переходили до школи (С. Васильченко).

2. що. Проноси́тися довше, ніж щось інше (про одяг).

Наші лати переходять панські шати (Номис).

3. без прям. дод., розм. Змінити хід, піти інакше (у грі в шахи, шашки і т. ін.).

4. без прям. дод., розм. Носити плід більше природного строку при вагітності.