периметр
ПЕРИ́МЕТР, а, ч.
Довжина замкненого контура, або сума довжин усіх сторін замкненого многокутника на площині.
Ламана лінія, що обмежує многокутник, називається контуром його, а відрізок, що дорівнює сумі всіх його сторін, – периметром (з навч. літ.);
Як і місто, нове село повинно мати свій центр – сільську площу, по периметру якої були б розташовані адміністративні і культурні заклади (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- периметр — пери́метр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- периметр — -а, ч. 1》 Довжина замкненого контуру або сума довжин усіх сторін замкненого багатокутника на площині. 2》 Прилад для дослідження поля зору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- периметр — Обвід Словник чужослів Павло Штепа
- периметр — Пери́метр, -ра; -метри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- периметр — пери́метр (від грец. περίμετρον – круг, коло) довжина замкнутого контура. Поняття «периметр» застосовують здебільшого до многокутника. Словник іншомовних слів Мельничука
- периметр — довж. кривої, що утворює границю плоскої фігури; як-от: п. багатогранника дорівнює сумі довжин його граней, п. круга радіуса r дорівнює довж. кола, що його обмежує (2πr). Універсальний словник-енциклопедія
- периметр — ПЕРИ́МЕТР, а, ч. Довжина замкненого контура, або сума довжин усіх сторін замкненого многокутника на площині. Ламана лінія, що обмежує многокутник, називається контуром його, а відрізок, що дорівнює сумі всіх його сторін, — периметром (Геом. Словник української мови в 11 томах