периметр

довж. кривої, що утворює границю плоскої фігури; як-от: п. багатогранника дорівнює сумі довжин його граней, п. круга радіуса r дорівнює довж. кола, що його обмежує (2πr).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. периметр — пери́метр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. периметр — -а, ч. 1》 Довжина замкненого контуру або сума довжин усіх сторін замкненого багатокутника на площині. 2》 Прилад для дослідження поля зору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. периметр — Обвід Словник чужослів Павло Штепа
  4. периметр — Пери́метр, -ра; -метри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. периметр — ПЕРИ́МЕТР, а, ч. Довжина замкненого контура, або сума довжин усіх сторін замкненого многокутника на площині. Ламана лінія, що обмежує многокутник, називається контуром його, а відрізок, що дорівнює сумі всіх його сторін, – периметром (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. периметр — пери́метр (від грец. περίμετρον – круг, коло) довжина замкнутого контура. Поняття «периметр» застосовують здебільшого до многокутника. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. периметр — ПЕРИ́МЕТР, а, ч. Довжина замкненого контура, або сума довжин усіх сторін замкненого многокутника на площині. Ламана лінія, що обмежує многокутник, називається контуром його, а відрізок, що дорівнює сумі всіх його сторін, — периметром (Геом. Словник української мови в 11 томах