перо

ПЕРО́, а́, с. (мн. пе́ра, пер).

1. Рогове нашкірне утворення з порожнистим стрижнем і легкими пухнастими відростками з обох боків, яке вкриває більшу частину тіла птахів.

Улас осміхнувся та й ухопив, жартуючи, лебедицю за крило й висмикнув одне найбільше перо (І. Нечуй-Левицький);

Укріпившись ногами на стовбурі, дятел спирається на нього твердими хвостовими перами. Вони відрізняються від звичайних тим, що мають міцний пружний стрижень з загостреним на кінці віялом (з навч. літ.);

* Образно. Ішли [Антін з сусідкою] межи стін, грубо зложених з сірого каменя, вишитих блідими перами папороті (М. Коцюбинський);

* У порівн. Його [Вовкуна] тягло до всякого майстровання [майстрування]; сокира в його руках робилась легкою, як перо, і він махав нею з таким жаром, мов займався найлюбішою забавою (І. Франко);

// збірн. Пір'я, оперення.

Гуси. Велика, швидкоростуча, переважно травоїдна птиця, яка дає м'ясо і жир, а також пух та перо (з наук. літ.);

Наче й годують їх [птахів] добре, а все ж чогось їм бракує в штучних умовах парку, фламінго навіть міняють барву пера, з рожевих стають білими (О. Гончар).

2. Знаряддя для писання чорнилом, тушшю і т. ін., що має форму зігнутої металевої пластинки із загостреним і розщепленим кінцем.

Два місяці мати моя лежала в тяжкій недузі, і за той час чорнило висохло, а пера іржа поїла (М. Коцюбинський);

Всі навперебій почали диктувати, перебиваючи одне одного, обступивши з усіх боків Олесю, стежачи за кожним рухом пера (О. Донченко);

Перо письменника і перо журналіста відлито з однієї сталі (з газ.);

// Застругана велика пір'їна гуся, лебедя, ворони і т. ін., що в давнину використовувалась для писання.

Перо страшне не в гусака, а вже тоді, як у дяка (прислів'я).

3. тільки одн., перен. Уживається як символ письменницького хисту або літературної діяльності кого-небудь.

Глибоким зором і пером тонким Він [М. Коцюбинський] слугував народові своєму (М. Рильський);

Питання доробки твору – завжди компетенція автора, незалежно від того, чи сам він знайшов кращий варіант, чи йому підказали його товариші по перу (О. Кундзич);

Працівники пера, всі хто має сказати слово аудиторії, повинні старанно дбати про чистоту й виразність своєї мови (з публіц. літ.);

// Творча індивідуальність письменника, особливості авторського стилю.

Я такий прихильник Вашого [Л. Мартовича] таланту, так люблю перо Ваше, що вже бодай для того варто щось мені надіслати (М. Коцюбинський).

4. розм. Плавець риби або водяної тварини.

Піднялась висока хвиля, неначе іскрами розсипалась перед братами, та й викинула їм з кит-риби перо (О. Стороженко);

Посипались з матні на берег.., заблищали морські півні з червоними перами (І. Нечуй-Левицький).

5. розм. Зелений пагін цибулі або часнику.

Чи догадаються тільки насмажити на вечерю молодих печеричок, так, як він любить: ціленькі облити сметаною добре і оживити зеленим пером цибульки... (М. Коцюбинський);

Перо цибулі і зелень кропиви згодовують молоднякові і дорослим індикам, підмішуючи їх у вологі кормові суміші (з наук. літ.).

6. спец. Лопать деяких інструментів, пристосувань і т. ін.

Нарізні частини мітчика, обмежені канавками, називаються різальними перами (з навч. літ.);

Перо керма важить три з половиною тонни (з газ.).

Аку́ла пера́ див. аку́ла;

Володі́ти перо́м див. володі́ти;

(1) Гу́сяче (гуси́не) перо́ – застругана велика гусяча пір'їна, якою писали до появи сталевих пер.

Князь сидів на своїм троні З гусячим пером в руці (І. Франко);

Та чим би він не писав – гусячим чи металевим пером, олівцем чи цокав одним пальцем на машинці – фейлетони його завжди були влучні, веселі, гострі (Ю. Мартич);

Знаком посади військового писаря була довга чорнильниця-каламар, яку він під час військових рад зберігав за поясом, а також гусине перо, застормлене за праве вухо (з наук. літ.);

(2) Махові́ пе́ра – найбільші пера в крилах птаха, які відіграють важливу роль під час польоту.

Літальна поверхня грака утворена великими контурними перами, які називаються маховими (з навч. літ.);

Нале́жати перу́ див. нале́жати¹.

△ (3) Морське́ перо́, зоол. – восьмипроменевий кораловий поліп родини піннових, який має тіло циліндричної форми завдовжки до 30 см і здатність світитися.

Морські пера формують дуже великі яскраві колонії (з наук.-попул. літ.).

◇ Бра́тися / взя́тися за перо́ див. бра́тися;

Вихо́дити / ви́йти з-під пера́ див. вихо́дити;

(4) Ві́чне перо́, заст. – авторучка.

Тоді доктор Пастух виймає з бічної кишені вічне перо (Ірина Вільде);

Гостри́ти / нагостри́ти перо́ див. гостри́ти;

Заки́нути перо́ див. закида́ти²;

(5) Не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м описа́ти (д) див. спи́сувати;

Не на́шого пера́ (пі́р'я) птах (пта́шка) див. птах;

Ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ([не] списа́ти) див. сказа́ти;

[Ні] перо́м [не] списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти] <�Ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть> див. спи́сувати;

(6) Ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть (д) див. спи́сувати;

Ні пу́ху ні пера́ див. пух;

[Одни́м] ро́зчерком пера́ див. ро́зчерк;

Перо́м скребти́ див. скребти́;

Про́ба (рідше спро́ба) пера́ див. про́ба;

Про́бувати [своє́] перо́ див. про́бувати;

Скрипі́ти перо́м (пе́рами) див. скрипі́ти;

Спро́ба (про́ба) пера́ див. спро́ба;

Спро́бувати [своє́] перо́ (пе́ра) див. спро́бувати;

[Хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м, пухке́нькою, легка́) див. земля́.