перо

Значення в інших словниках

1. перо — перо́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири пера́ Орфографічний словник української мови
2. перо — (птаха) пір'їна, пірйна, зб. пір'я; (писця) р. писало, Г. зап. ручка; (риби) плавець; (цибулі) пагін; (літератора) П. хист, зброя; Т. лопать; пірце. Словник синонімів Караванського
3. перо — -а, с. (мн. пера, пер). 1》 Рогове нашкірне утворення з порожнистим стрижнем і легкими пухнастими відростками з обох боків, яке вкриває більшу частину тіла птахів. || збірн. Пір'я, оперення. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перо — Перо́, -ра́, -ру́; пе́ра, пер. Дво́є пер або дві пері́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. перо — ПЕРО́, а́, с. (мн. пе́ра, пер). 1. Рогове нашкірне утворення з порожнистим стрижнем і легкими пухнастими відростками з обох боків, яке вкриває більшу частину тіла птахів. Словник української мови у 20 томах
6. перо — перо́ 1. перо||п'юро ◊ ві́чне перо́ авторучка (ст): Був то час появи “вічних пер”, і, очевидно, кожний хотів собі придбати щонайкраще перо. Той новий винахід спричинював учням багато клопоту, бо чорнило заливало перо й пальці руки, одяг і зошити учнів. Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. перо — За гарне писання не хвалимо перо, а писаря, За добру роботу не хвалимо знаряд а робітника. Земля йому пером. Покійникові хай буде земля яка прикрила його легкою. Перо страшне не в гусака, а вже тоді, як у дяка. Жарт про дяка, до якого йшли неписьменні люди, щоб він написав їм. Приповідки або українсько-народня філософія
8. перо — А, с. Ніж. Коротше, цей банді ж дістає перо і змушує мене віддати гроші. ◇ Поставити на перо — погрожувати ножем. І була б ця ідилія безкінечна, якби Шафу одного разу не «поставили на перо» — себто пригрозили ножем (Ю. Винничук). Словник сучасного українського сленгу
9. перо — бра́тися / взя́тися за перо́. Починати писати; займатися літературною діяльністю. Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався (Панас Мирний); Опівночі прокинувся (Коркошко) від поганого сну і взявся за перо (В. Логвиненко). Фразеологічний словник української мови
10. перо — ПЕРО́ (птаха), ПІР'Ї́НА, ПЕРИ́НА рідше; КУ́ЧЕР (на хвості в качура). Крила (чайки) зісподу сніжно-білі, зверху ясно-сірі, облямовані білим і тільки одне крайнє махове перо зовсім чорне (З. Словник синонімів української мови
11. перо — ПЕРО́, а́, с. (мн. пе́ра, пер). 1. Рогове нашкірне утворення з порожнистим стрижнем і легкими пухнастими відростками з обох боків, яке вкриває більшу частину тіла птахів. Словник української мови в 11 томах
12. перо — Перо, -ра с. 1) Перо у птицы. Нехай йому земля пером! Пожеланіе умершему, чтобы ему легка была могильная земля. Рудч. Ск. І. 77. 2) Перо для письма. Сидить батько з синами, пише листи перами. Грин. III. 3. 3) Перо рыбье, плавникъ. Словник української мови Грінченка