перси
ПЕ́РСИ¹, ів, мн. (одн. перс, а, ч.).
Народ, що становить основне населення Ірану (Персії).
Близько половини населення Ірану становлять перси (фарси) (з навч. літ.);
Арабська мова була для освічених персів те саме, чим була латинська мова для вченої середньовікової Німеччини (А. Кримський).
ПЕ́РСИ² див. пе́рса.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перси — I -ів, мн. (одн. перс, -а, ч.). Народ, що становить основне населення Ірану (Персії). II див. перса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перси — Груди жіночі Словник чужослів Павло Штепа
- перси — Пе́рса і пе́рси, перс, пе́рсам (груди) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перси — Груди Словник застарілих та маловживаних слів
- перси — Група племен, що належать до іранської мовної групи; на територію Іранського нагір'я прибули на поч. I тис. до н.е.; відігравали осн. роль у державі Ахеменідів, пізніше — Сасанідів; у VII ст. прийняли іслам; мова перська; теп. — осн. населення Ірану. Універсальний словник-енциклопедія
- перси — ПЕРСИ¹, ів, мн. (одн. перс, а, чол.). Народ, що становить основне населення Ірану (Персії). Близько половини населення Ірану становлять перси (фарси) (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 227); Арабська мова була для освічених персів те саме... Словник української мови в 11 томах