1. Словник української мови в 11 томах

перси

ПЕРСИ¹, ів, мн. (одн. перс, а, чол.). Народ, що становить основне населення Ірану (Персії).

Близько половини населення Ірану становлять перси (фарси) (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 227);

Арабська мова була для освічених персів те саме, чим була латинська мова для вченої середньовікової Німеччини (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 214).

ПЕРСИ² див. перса.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перси — I -ів, мн. (одн. перс, -а, ч.). Народ, що становить основне населення Ірану (Персії). II див. перса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перси — Груди жіночі Словник чужослів Павло Штепа
  3. перси — Пе́рса і пе́рси, перс, пе́рсам (груди) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перси — ПЕ́РСИ¹, ів, мн. (одн. перс, а, ч.). Народ, що становить основне населення Ірану (Персії). Близько половини населення Ірану становлять перси (фарси) (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. перси — Груди Словник застарілих та маловживаних слів
  6. перси — Група племен, що належать до іранської мовної групи; на територію Іранського нагір'я прибули на поч. I тис. до н.е.; відігравали осн. роль у державі Ахеменідів, пізніше — Сасанідів; у VII ст. прийняли іслам; мова перська; теп. — осн. населення Ірану. Універсальний словник-енциклопедія