1. Словник української мови у 20 томах

персник

ПЕ́РСНИК, а, ч., діал.

Перстенець.

– У мене ручки білесенькі, А персники золотесенькі (П. Чубинський);

– Оця хустина – обтирать чоло, Цей персник – люте відганяти зло (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. персник — пе́рсник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. персник — -а, ч., діал. Перстенець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. персник — Пе́рсник, -ка; -ники, -ків (зм. від пе́рстень) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. персник — ПЕ́РСНИК, а, ч., діал. Перстенець. — У мене ручки білесенькі, А персники золотесенькі (Чуб., V, 1874, 591); — Оця хустина — обтирать чоло, Цей персник — люте відганяти зло (Рильський, II, 1960, 271). Словник української мови в 11 томах