пертися

ПЕ́РТИСЯ, пру́ся, пре́шся, недок., фам.

1. Те саме, що пе́рти 1, 2.

Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра (Т. Шевченко);

Руки їх [тухольців] зачали ослабати, а монголи пруться і пруться на них, мов хвилі повені (І. Франко);

– Куди ти прешся, ідоле?! – насідала на когось баба Параска (Є. Кравченко);

// Напирати на кого-небудь; штовхатися, пхатися.

Латинці перлися товпами, Шпурляли вгору всі шапками. Кричали вголос на ввесь рот (І. Котляревський);

// перен. Намагаючись досягти певного становища, добиватися цього всіма засобами.

Славних прадідів великих Правнуки погані! І Коллара читаєте З усієї сили, І Шафарика, і Ганка, І в слов'янофіли Так і претесь... (Т. Шевченко);

– Ну що ти, Свербиносе, тямиш?.. – визвірився Дмитренко на червонопикого, товстого козачого голову, од котрого так і несло горілкою. – Кис би собі в шинку... Ні, в гласні преться (Панас Мирний);

– Не встиг зносити першу пару штанів – і в начальство преться... (М. Стельмах).

2. з ким, діал. Сперечатися.

Та не їй зо мною пертись І на гу́тірку ставать! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пертися — пе́ртися дієслово недоконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. пертися — Напирати, пхатися, штовхатися, Ф. ПЕРТИ. Словник синонімів Караванського
  3. пертися — див. іти Словник синонімів Вусика
  4. пертися — пруся, прешся, недок., фам. 1》 Те саме, що перти 1), 2). || Напирати на кого-небудь; штовхатися, пхатися. || перен. Намагаючись досягти певного становища, добиватися цього всіма засобами. 2》 з ким, діал. Сперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пертися — Прусь, прешся, недок. Іти. Куди ти прешся? Ти що, не бачиш — «вхід заборонено»! Словник сучасного українського сленгу
  6. пертися — (аж) із го́рла лі́зе (грубо пре́ться) у кого, зневажл., перев. безос. 1. Хтось дуже багатий. Отож якраз він такий злидар.. Не бійсь, в нього з горла лізе… (Ю. Збанацький). 2. У когось дуже багато чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  7. пертися — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. пертися — ПЕ́РТИСЯ, пру́ся, пре́шся, недок., фам. 1. Те саме, що пе́рти 1, 2. Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. пертися — Пертися, пруся, пре́шся гл. Переться, напирать, лѣзть. В німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211. Та співаю, щоб та печаль не перлася, як той москаль. Шевч. Словник української мови Грінченка