1. Фразеологічний словник української мови

пертися

(аж) із го́рла лі́зе (грубо пре́ться) у кого, зневажл., перев. безос. 1. Хтось дуже багатий. Отож якраз він такий злидар.. Не бійсь, в нього з горла лізе… (Ю. Збанацький). 2. У когось дуже багато чого-небудь. У нас з бабою молока немає, а в них аж із горла преться (Ю. Збанацький).

лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив (Левчину), гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лі́зти на ро́ги. Марко сам нав’язується на біду. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко). 2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); (Андрій:) Не твого носа це діло. (Семен:) Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пертися — пе́ртися дієслово недоконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. пертися — Напирати, пхатися, штовхатися, Ф. ПЕРТИ. Словник синонімів Караванського
  3. пертися — див. іти Словник синонімів Вусика
  4. пертися — пруся, прешся, недок., фам. 1》 Те саме, що перти 1), 2). || Напирати на кого-небудь; штовхатися, пхатися. || перен. Намагаючись досягти певного становища, добиватися цього всіма засобами. 2》 з ким, діал. Сперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пертися — ПЕ́РТИСЯ, пру́ся, пре́шся, недок., фам. 1. Те саме, що пе́рти 1, 2. Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. пертися — Прусь, прешся, недок. Іти. Куди ти прешся? Ти що, не бачиш — «вхід заборонено»! Словник сучасного українського сленгу
  7. пертися — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. пертися — ПЕ́РТИСЯ, пру́ся, пре́шся, недок., фам. 1. Те саме, що пе́рти 1, 2. Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. пертися — Пертися, пруся, пре́шся гл. Переться, напирать, лѣзть. В німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211. Та співаю, щоб та печаль не перлася, як той москаль. Шевч. Словник української мови Грінченка