першовідкривач

ПЕРШОВІДКРИВА́Ч, а́, ч., книжн.

Той, хто перший відкриває нові землі, країни, нові родовища чого-небудь і т. ін.

Ще першовідкривач Камчатки Володимир Атласов .. бачив північний острів Курильського архіпелагу – Алаїд (з наук.-попул. літ.);

Ім'я першовідкривача кам'яновугільних покладів у Донбасі довго лишалося невідомим (з наук.-попул. літ.);

Є якась непереможна приваблива сила, що вела першовідкривачів у далекі походи, вела мисливців по звіриних стежках, де не ступала людська нога (В. Собко);

* Образно. Відкриття в поезії, як і в науці, – це життєвий подвиг. Павло Тичина – у почесній лаві першовідкривачів, адже ж він автор небачених до нього взірців поезії, з нечуваними ритмами, інтонаціями (з наук.-попул. літ.).