першовідкривач

першовідкрива́ч

-а, ч., книжн.

Той, хто перший відкриває нові землі, країни, нові родовища чого-небудь і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. першовідкривач — першовідкрива́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. першовідкривач — ПЕРШОВІДКРИВА́Ч, а́, ч., книжн. Той, хто перший відкриває нові землі, країни, нові родовища чого-небудь і т. ін. Ще першовідкривач Камчатки Володимир Атласов .. бачив північний острів Курильського архіпелагу – Алаїд (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. першовідкривач — ПЕРШОВІДКРИВА́Ч, а́, ч., книжн. Той, хто перший відкриває нові землі, країни, нові родовища чого-небудь і т. ін. Ще першовідкривач Камчатки Володимир Атласов.. бачив північний острів Курильського архіпелагу — Алаїд (Видатні вітч. географи.. Словник української мови в 11 томах