1. Словник української мови у 20 томах

першочерговий

ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, а, е.

Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний.

Боротьба за міцні й глибокі знання учнів з основ наук лишається одним з першочергових завдань .. школи (з публіц. літ.);

Першочерговим завданням держави та її відомств є забезпечити людям робочі місця (з газ.);

// у сполуч. зі сл. вага, важливість і т. ін. Найбільший.

Підвищення майстерності письменника – питання першочергової ваги (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. першочерговий — першочерго́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. першочерговий — -а, -е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний. || у сполуч. зі сл. вага, важливість і т. ін. Найбільший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. першочерговий — НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки)... Словник синонімів української мови
  4. першочерговий — ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний... Словник української мови в 11 томах