1. Великий тлумачний словник сучасної мови

першочерговий

першочерго́вий

-а, -е.

Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний.

|| у сполуч. зі сл. вага, важливість і т. ін. Найбільший.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. першочерговий — першочерго́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. першочерговий — ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний. Боротьба за міцні й глибокі знання учнів з основ наук лишається одним з першочергових завдань .. школи (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. першочерговий — НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки)... Словник синонімів української мови
  4. першочерговий — ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний... Словник української мови в 11 томах