песимістка
ПЕСИМІ́СТКА, и, ж.
Жін. до песимі́ст.
“Добрими замірами вимощене пекло”, кажуть італьянці [італійці], – але не хочеться зарані песимісткою бути (Леся Українка);
[Ніла:] Мені вже ніщо не допоможе. [Гайворон:] І звідки у ваші роки така безнадія? Маріє Романівно, дайте цій милій песимістці на ніч трохи снотворного (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- песимістка — песимі́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- песимістка — и. Жін. до песиміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- песимістка — ПЕСИМІ́СТКА, и, ж. Жін. до песимі́ст. «Добрими замірами вимощене пекло», кажуть італьянці, — але не хочеться зарані песимісткою бути (Л. Укр., V, 1956, 256); [Ніла:] Мені вже ніщо не допоможе. [Гайворон:] І звідки у ваші роки така безнадія?... Словник української мови в 11 томах