песимістка

ПЕСИМІ́СТКА, и, ж.

Жін. до песимі́ст.

“Добрими замірами вимощене пекло”, кажуть італьянці [італійці], – але не хочеться зарані песимісткою бути (Леся Українка);

[Ніла:] Мені вже ніщо не допоможе. [Гайворон:] І звідки у ваші роки така безнадія? Маріє Романівно, дайте цій милій песимістці на ніч трохи снотворного (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. песимістка — песимі́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. песимістка — и. Жін. до песиміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. песимістка — ПЕСИМІ́СТКА, и, ж. Жін. до песимі́ст. «Добрими замірами вимощене пекло», кажуть італьянці, — але не хочеться зарані песимісткою бути (Л. Укр., V, 1956, 256); [Ніла:] Мені вже ніщо не допоможе. [Гайворон:] І звідки у ваші роки така безнадія?... Словник української мови в 11 томах