1. Словник української мови у 20 томах

пестиво

ПЕСТИ́ВО, рідко.

Присл. до пести́вий.

Рили землю пестиво й уперто, немов хотіли задарити її ласкою, аби вона повернула хоч частину надій (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пестиво — пести́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. пестиво — рідко. Присл. до пестивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пестиво — ПЕСТИ́ВО, рідко. Присл. до пести́вий. Рили землю пестиво й уперто, немов хотіли задарити її ласкою, аби вона повернула хоч частину надій (Панч, Солом. дим, 1929, 81). Словник української мови в 11 томах