пестливо
ПЕСТЛИ́ВО.
Присл. до пестли́вий 1.
Йому хочеться пригорнутися до матінки, перепросити її, поцілувати ту руку, що не раз пестливо гладила його по головці (М. Коцюбинський);
Пестливо торкнувшись мимохідь гарячого Ганниного підборіддя і побажавши їй швидше одужувати, панич залишив кімнату (О. Гончар);
– Івасику, голубчику, глянь на мене, серце моє! – говорила пестливо Ганна до дитини, огортаючи руками (М. Грушевський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пестливо — пестли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пестливо — Присл. до пестливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пестливо — ПЕСТЛИ́ВО. Присл. до пестли́вий 1. Йому хочеться пригорнутися до матінки, перепросити її, поцілувати ту руку, що не раз пестливо гладила його по головці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах