петличка

ПЕТЛИ́ЧКА, и, ж.

Зменш. до петли́ця.

Мічурін зірвав лілію й засунув її в петличку сюртука (О. Довженко);

Льотний комбінезон з розстебнутим коміром, петлички з двома кубиками, картуз з великою околичкою – надавали виразу його обличчя ще небувалої принади (Яків Баш);

У Бобринці була повітова школа на три класи. Учні ходили, у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. петличка — петли́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. петличка — -и, ж. Зменш. до петлиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. петличка — ПЕТЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до петли́ця. Мічурін зірвав лілію й засунув її в петличку сюртука (Довж., І, 1958, 495); Льотний комбінезон з розстебнутим коміром, петлички з двома кубиками... Словник української мови в 11 томах