петличка
ПЕТЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до петли́ця.
Мічурін зірвав лілію й засунув її в петличку сюртука (Довж., І, 1958, 495);
Льотний комбінезон з розстебнутим коміром, петлички з двома кубиками, картуз з великою околичкою — надавали виразу його обличчя ще небувалої принади (Баш, Надія, 1960, 25);
У Бобринці була повітова школа на три класи. Учні ходили, у формі: чорна шинель з червоними петличками, такий же чорненький сурдутик і картуз з червоним околишем (Думки про театр, 1955, 28).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- петличка — петли́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- петличка — -и, ж. Зменш. до петлиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- петличка — ПЕТЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до петли́ця. Мічурін зірвав лілію й засунув її в петличку сюртука (О. Довженко); Льотний комбінезон з розстебнутим коміром, петлички з двома кубиками, картуз з великою околичкою... Словник української мови у 20 томах