1. Словник української мови у 20 томах

печатник

ПЕЧА́ТНИК, а, ч.

1. іст. Той, на кого покладено відповідальність за збереження державної печатки; хоронитель печатки.

На чолі княжого двору стояв двірський .. У XII ст. згадується печатник і покладник (спальник (з наук. літ.).

2. Той, хто ставить клеймо на виробах, товарах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печатник — печа́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. печатник — -а, ч. 1》 іст. Той, на кого покладено відповідальність за збереження державної печатки; хоронитель печатки. 2》 Той, хто ставить клеймо на виробах, товарах. 3》 Друкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. печатник — ПЕЧА́ТНИК, а, ч. 1. іст. Той, на кого покладено відповідальність за збереження державної печатки; хоронитель печатки. 2. Той, хто ставить клеймо на виробах, товарах. Словник української мови в 11 томах